Хурма: посадка, догляд та підживлення

Цей чудовий золотистий плід, народжений на теренах Китаю, благотворно впливає на стан, пружність і колір шкіри, надає блиск волоссю і зміцнює нігті, виводить з організму шлаки і токсини.

Також, хурма, є прекрасним антидепресантом і, що важливо, чудово допомагає при похміллі.

Якщо Ви страждаєте серцево-судинними захворюваннями або хворобами щитовидної залози, хурма обов’язково повинна входити в Ваш раціон харчування, завдяки високому вмісту йоду, заліза, вітаміну С і Р, які зміцнюють стінки судин.

Хурма здатна нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, підвищити тонус м’язів і боротися з захворюваннями нервової системи.

Деревина хурми відноситься до цінних порід родини Ебенових, завдяки своїй міцності і твердості.

Якщо Ви вирішили посадити у себе на садовій ділянці це чудове дерево, яке тішить своїми помаранчевими плодами, ознайомтеся з рекомендацією по посадці хурми.

Вирощування хурми – це цілий процес, який включає в себе вибір місця для посадки, підготовку ґрунту, правильний догляд за рослиною та підживлення. Отже, давайте детальніше розберемося з кожним кроком.

Вибір місця для посадки

Хурма – це теплолюбна рослина, тому важливо обрати для неї добре освітлене місце з повним сонячним доступом. Якщо ви знаходитесь в зоні з м’яким кліматом, оберіть місце з відкритим небом. Якщо ви живите в зоні з більш вологим кліматом, оберіть місце, що захищено від вітру, оскільки хурма досить вразлива до сильних вітрів. Виберіть місце, яке знаходиться на відстані від будівель та інших рослин які можуть заважати росту та розвитку хурми. Ґрунт повинен бути добре дренований, щоб уникнути застою води під корінням.

Висадження саджанців

Висаджуйте саджанці хурми восени або навесні, коли ґрунт вже розмерзлий та не надто вологий. Копайте отвір у ґрунті, що на декілька сантиметрів ширше ніж коріння саджанця,. Якщо саджанець 1-2-річний, посадкова яма має становити 1м². Якщо старший – 4-5-річний, то – 3м². Глибина отвору повинна бути такою, щоб верхня частина коріння була біля поверхні. Підготуйте ґрунт, додайте органічне добриво або компост, щоб підвищити рівень родючості ґрунту та забезпечити саджанцю всі необхідні поживні речовини. Потім засипте землю навколо коріння, обережно ущільнюючи ґрунт. Пам’ятайте, що не треба засипувати занадто багато ґрунту навколо стебла саджанця, оскільки це може привести до задушення коріння.

Догляд за саджанцем

Після посадки, саджанець потребує ретельного догляду, особливо в перші місяці після висадки. Регулярно поливайте саджанець, особливо в першій половині літа, коли є найбільша потреба у воді. Якщо ви живите в зоні з високими температурами, можливо доведеться поливати саджанець щодня.

Також потрібно забезпечити захист саджанця від шкідливих комах та хвороб. Регулярно оглядайте саджанець та прибирайте хворі, пошкоджені або в’ялі листки та гілки. Видаліть їх зі саджанця та знищте, щоб запобігти поширенню захворювання на інші частини рослини.

Підживлення

Саджанці хурми потребують додаткових поживних речовин, щоб розвиватися і рости здоровою та сильною рослиною. Вносіть добрива весною та влітку, щоб забезпечити достатню кількість макро та мікроелементів. Рекомендується використовувати компост або органічні добрива.

Застосовуйте добрива відповідно до вказівок на упаковці та не перевищуйте рекомендовану кількість, оскільки це може призвести до перевитрати ресурсів та навіть до пошкодження рослини. Крім того, не слід застосовувати добрива пізно восени, оскільки це може стимулювати ріст нових пагонів, які можуть замерзнути взимку.

Обрізка

Обрізка є важливим аспектом догляду за саджанцем хурми. Перші два роки після посадки не обрізайте саджанець, окрім видалення пошкоджених або хворих гілок. Від третього року можна починати обрізувати рослину, щоб стимулювати розвиток нових гілок та керувати формою крони. Обрізка повинна проводитись весною, коли рослина перебуває в стані спокою.

Захист від морозів

Саджанці хурми можуть бути чутливими до морозів, особливо в перші роки життя. Застосовуйте мульчування навколо стовбура, щоб зберегти тепло в ґрунті та запобігти замерзанню коріння. Накривайте дерево хурми агроволокном, якщо очікуються дуже сильний мороз.

У підсумку, посадка та догляд за хурмою можуть бути викликом для початківців. Однак за допомогою правильної підготовки ґрунту, регулярного поливання, відповідного вибору добрив та обрізки, ви зможете насолоджуватись плодами чудового екзотичного дерева!

Гліцинія: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 20 квітня 2015 🕒 7 хвилин 👀 105414 разів 💬 3 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за гліцинією
• Дерево гліцинія – опис
• Вирощування гліцинії з насіння
  • Як виростити гліцинію з насіння
  • Саджанці гліцинії
  • Коли саджати гліцинію
  • Як саджати гліцинію
  • Як виростити гліцинію
  • Цвітіння гліцинії
  • Обрізування гліцинії
  • Розмноження гліцинії
  • Шкідники та хвороби гліцинії
  • Гліцинія китайська (Wisteria chinensis)
  • Гліцинія рясноквітуча, або багатоквіткова (Wisteria floribunda)
  • Коментарі

  Квіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в’юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за гліцинією

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – напровесні, на розсаду – у грудні, висадка сіянців у ґрунт – у травні.
  • Цвітіння: з кінця березня до кінця літа.
  • Освітлення: яскраве сонце в першій половині дня, потім – розсіяне світло або притінок.
  • Ґрунт: живильний, добре дренований, слабколужної реакції.
  • Полив: із весни до кінця літа – помірний: ґрунт у пристовбурних колах має бути весь час трохи вологим, а з середини вересня полив поступово скорочують.
  • Підживлення: в період вегетації один раз на тиждень по черзі мінеральними й органічними розчинами.
  • Обрізування: улітку, з метою підтримки форми куща.
  • Розмноження: іноді насінням, але частіше відсадками.
  • Шкідники: конюшинові кліщики, попелиця.
  • Хвороби: хлороз.

  Дерево гліцинія – опис

  Рослина гліцинія у природі – дерев’яниста листопадна ліана з никнучими гілками, досягає 15-18 метрів у висоту. Листя гліцинії непарноперисте, в молодості опушене, до 30 см завдовжки, з кількістю листочків від 7 до 13. Запашні фіолетові, бузкові і білі квіти зібрані в пониклі китиці до 30 см завдовжки. Зацвітає гліцинія навесні, наприкінці березня і може цвісти протягом усього літа. Дерево гліцинія дуже затребуване в ландшафтному дизайні, вирощують його в різних формах – і в якості ліани, що обвиває стіни альтанки або каркас паркану, і в якості штамбового деревця. Вирощується гліцинія і в домашніх умовах, контейнерним способом у вигляді деревця, але все ж домашня гліцинія – не настільки часте явище, як гліцинія садова, тому поговорімо про вирощування гліцинії в саду.

  Вирощування гліцинії з насіння

  Як виростити гліцинію з насіння

  Посадка насіння гліцинії здійснюється наприкінці листопада і на початку грудня. Насіння гліцинії висівають на поверхню ґрунтосуміші, що складається з листової землі (чотири частини), дернової землі і піску (по одній частині), згори присипають тонким шаром піску, обприскують водою з пульверизатора і, накривши посудину склом для створення парникового ефекту, ставлять у темне тепле (22-25 ºС) місце, весь час підтримуючи ґрунт у злегка вологому стані. Сходить гліцинія з насіння за 3-4 тижні, а ще за тиждень-півтора можна буде перенести сходи до світла, організувавши їм захист від прямих сонячних променів. Коли у сіянців сформуються два листки, їх пікірують в окремі посудини разом із грудкою землі на коренях і поливають слабким розчином марганцівки.

  Саджанці гліцинії

  Сіянці, які пікірували в індивідуальні посудини, слід привчати до середовища, в якому їм належить рости. Для цього їх потрібно на кілька годин на день виносити в неопалювану частина будинку або тримати під прочиненою кватиркою за умови, що в кімнаті немає протягу. Можна сіяти насіння гліцинії безпосередньо у відкритий ґрунт ранньою весною, тоді сходи ростуть пристосованими до середовища існування і надалі тішать своєю витривалістю.

  Посадка гліцинії

  Коли саджати гліцинію

  Посадка гліцинії проводиться навесні, коли минуть останні заморозки. Всі види садової гліцинії холодостійкі, але краще не піддавати молоденькі рослини ризику обмороження. Перед тим, як посадити гліцинію, необхідно визначити, на якій ділянці їй буде краще рости – гліцинія не однорічник, і якщо вас цікавить якість цвітіння, то майте на увазі, що вона повинна півдня перебувати на сонці, тому місце для посадки вибирають найбільш сонячне і захищене від поривів вітру, ґрунт – поживний, добре дренований і слабколужний.

  Як саджати гліцинію

  Пересаджують саджанці гліцинії в ями розміром 60x60x50 см, внісши попередньо у ґрунт на ділянці під перекопування мінеральні добрива з розрахунку 25-30 г на метр квадратний посадкової площі. Будьте готові до того, що гліцинія деякий час не подаватиме ознак життя – росте вона довго, і в перші роки формує тільки довгі тонкі пагони. Взагалі ж красиві квіти гліцинії, вирощеної з насіння, ви зможете побачити тільки за 4-5, а то і 10 років.

  Догляд за гліцинією в саду

  Як виростити гліцинію

  З весни до кінця літа гліцинія вимагає помірного поливу, щоб ґрунт під нею завжди був злегка вологим, але в жодному разі не мокрим. Якщо весна без дощів, то поливати доведеться старанніше, тому що можуть обсипатися бутони, і ви не побачите квітів, заради яких і було посаджено рослину. З середини вересня полив поступово скорочують. Щоби гліцинія цвіла вчасно і рясно, її в період активної вегетації підживлюють раз на тиждень, чергуючи рідкі мінеральні добрива (Кеміра-люкс, наприклад) з органічними (настій коров’яку в пропорції 1:20). Корисно раз на сезон полити гліцинію крейдовою водою (100 г крейди на відро води). Коли квіти почнуть в’янути, видаляють відцвілі суцвіття. Крім того, вам доведеться обрізати сухі гілки, підв’язувати і направляти пагони, щоб вони не падали і росли в потрібному напрямку. Перед настанням зими потрібно високо підгорнути прикореневу розетку, зняти ліану з опор та укласти на пристовбурне коло, як це роблять з плетистими трояндами, готуючи їх до зимівлі, і потім присипати сухим листям і вкрити спанбондом або лутрасилом. Можна всього цього і не робити, але якщо взимку снігу не буде, гліцинія може замерзнути.

  Цвітіння гліцинії

  Коли цвіте гліцинія? Китайська гліцинія зацвітає в трирічному віці, японська – у віці десяти років, так що гліцинія – рослина для тих, хто вміє чекати. Цвіте гліцинія китайських сортів із квітня, причому всі бутони розкриваються водночас. Гліцинія рясноквітуча цвіте з травня по червень. Слідкуйте за тим, щоб у ґрунті не виявилося надлишків азоту, інакше гліцинія нарощуватиме зелень, але цвісти не стане.

  Обрізування гліцинії

  Обрізають гліцинію для стимуляції цвітіння і з метою формування рослини. Для формування штамбового деревця вибирають один сильний пагін, а інші видаляють. Якщо ви вирощуєте гліцинію як плетисту рослину, то бічні пагони, що рясно ростуть, бажано видаляти, щоб гліцинія не витрачала сили на занадто зростаючу зелень, а направила їх на формування бутонів. Обрізування гліцинії навесні полягає у видаленні молодих пагонів, що стирчать назовні, щоб вони своїм листям не ховали від погляду квіткові кетяги під час цвітіння. Крім того, молода бічна однорічна гілка гліцинії може дати суцвіття в поточному році лише за умови, що ви її вкоротите до 30 см. Формуюче обрізування рослини проводиться влітку: бічні пагони обрізають на 20-40 см, а в самому кінці літа ще на 10-20 см. Однак намагайтеся не захоплюватися процесом, інакше можете позбавити себе задоволення бачити пишне цвітіння гліцинії.

  Розмноження гліцинії

  Ми вже описували в цій статті розмноження гліцинії насіннєвим способом. Варто додати, що багато рослин, котрі проросли і навіть виросли з саджанців, можуть ніколи не дати квітів – ніхто не знає, чому так відбувається. Але ж ми неодноразово говорили читачам, що розмноження насінням ненадійне і набагато краще використовувати вегетативні способи розмноження. Найлегше розмножується гліцинія відсадками. Для цього навесні вибирають однорічний пагін, роблять на середині його довжини косий надріз, нагинають пагін і укладають надрізом на горщик із глинисто-дерновим субстратом, закріплюють відведення в такому положенні і прикопують, залишаючи на волі верхівку пагона. Відокремити укорінений відсадок від материнської рослини можна буде тільки наступної весни.

  У різних виданнях пишуть про те, що можна розмножувати гліцинію живцюванням або щепленням на коренях, однак я не знаю нікого, кому б це вдалося насправді, а ось відсадки у мене приживалися.

  Шкідники та хвороби гліцинії

  Іноді гліцинія зазнає окупації попелицею або конюшинним кліщиком. Попелиця знищується інсектицидом, а кліщі – акарицидним препаратом. Якщо гліцинія росте на лужному ґрунті, її може вразити хлороз, від якого її листя жовтіє. У боротьбі з цією хворобою використовують кореневі підживлення гліцинії солями заліза.

  Види і сорти гліцинії

  Гліцинія китайська (Wisteria chinensis)

  Густолисті ліана до 15-20 м у висоту. Листя непарноперисте, велике, спочатку опушене, але з часом стає гладким. Квітки в пухких китицях до 30 см завдовжки світло-бузкового кольору. Плід – біб завдовжки до 15 см. Цей вид має садову форму з білими квітками (f. alba) та форму з махровими квітками (f. Plena).

  Гліцинія рясноквітуча, або багатоквіткова (Wisteria floribunda)

  вона ж у просторіччі «японська», оскільки родом з Японських островів – відрізняється від китайської меншими розмірами (всього 8-10 м у довжину), більшим листям до 40 см завдовжки і кількістю листочків до 19, великою кількістю суцвіть на рослині, а також більшими їхніми розмірами – до 50 см у довжину. Самі ж квітки менші, ніж у гліцинії китайської, фіолетово-блакитного відтінку, розпускаються поступово, починаючи з основи китиці. Цей вид більш холодостійкий, ніж китайська гліцинія. Є садові форми з білими, рожевими, фіолетовими махровими квітками і варієгатна форма зі строкатим листям.

  Крім цих двох найпопулярніших видів, відомі в культурі також гліцинія прекрасна (Wisteria venusta), гліцинія чагарникова (Wisteria frutescens) і гліцинія великокитицева (Wisteria macrostachya), на основі якої американськими садівниками з Міннесоти була виведена гліцинія Блю Мун, здатна зимувати в саду навіть без укриття.