Храмів у Давньому Китаї не було, функції жерців виконували державні чиновники, а найважливішими ритуалами верховодив сам правитель. Поширеними були і місцеві культи. Відчутним був вплив шаманів, знахарів, ворожбитів. Саме в такому середовищі сформувалися основні релігійні системи Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм.
Конфуціа́нство — китайсько-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кун Фу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551—479 роках до н.
Офіційно в Китаї налічується 56 національностей. Оскільки ханьці становлять приблизно 92 % населення країни, інші народи зазвичай називають національними меншинами. На практиці багато малих етномовної групи об'єднані з більшими і реальна кількість етнічних груп значно вище.
Сільське господарство. Китай – велика сільськогосподарська країна. Тут збирають понад 1/3 світового врожаю рису та просяних культур, зосереджено 1/10 світового поголів'я великої рогатої худоби і 2/5 свиней.
Китайська традиційна релігія (спрощ.: 中国民间宗教 або 中国民间信仰), також Шенізм (Піньїнь: Шенджіао, 神教) — китайська система язичницьких вірувань, що виникла задовго до нашої ери. Як і синто, вона зазнала сильного впливу буддизму та конфуціанства.
Імператорські палаци покривали золотавою черепицею, храми синьою (блакитною), житло – сірою. Велика Китайська стіна найзнаменитіша пам'ятника старокитайської архітектури. Її зведення почалося в 7 ст. до н.
По формальной религиозной принадлежности Китай является наименее религиозной страной в мире (среди всех стран, где доступны данные опросов).
Про автора