Бояри займали найважливіші посади при княжому дворі. З їх середовища призначалися двірські (управителі княжим господарством), скарбники, печатники (держателі княжої печатки), мечники, стольники та інші. Вони очолювали обласну адміністрацію — були княжими посадниками та тисяцькими.
За злочин, здійсненний холопом, ніс відповідальність хазяїн. Холоп не міг мати своєї власності, він сам був власністю. З поширенням християнства становище холопів покращало.
Дружи́на (первісне значення: «товариство», «спілка», «об'єднання людей») — особисте військо монарха у Східній Європі VIII—XVI ст. Дружини існували у князів Русі, Литви, Московії, Молдавії й Валахії. Формувалися з бояр (шляхти) або найближчого оточення князя.
Боярин — представник правлячого стану у низці східноєвропейських держав Середньовіччя і Раннього Новочасся.
Учитель: Суспільство Русі-України поділялося на панівні (вищі) та залежні (нижчі) верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної — міщани, вільні та залежні селяни (смерди, закупи, рядовичі), раби (холопи).
княжі бояри — представники верхівки княжої дружини (на відміну від гриді) та урядники його двору. У 11 ст. відбувається злиття обох груп боярства. Бояри були васалами князя, зобов’язаними служити у його війську за право володіння земельними наділами.
Про автора