Що посіяти восени, щоб отримати втричі більший врожай

Сидерати — рослини, які є універсальними помічниками у відновленні родючості землі. До речі, діють вони однаково ефективно для овочів, зелені, прянощів, квітів, кущів та дерев.

Які переваги підзимного посіву

Найбільш надійний, простий та універсальний спосіб, що дозволяє позбавити себе всіх цих клопотів — підзимовий посів,
— зазначають фахівці.

Посів сидератних рослин має цілу низку переваг. Зокрема:

• період вегетації подовжується, рослини краще вкорінюються й розпушують ґрунт, до нього потрапляє більше мінеральних речовин;
• сидерати не потрібно зрізати (виняток – якщо до морозів вони встигають зацвісти). Ці рослини просто культивують разом з ґрунтом під час перекопки чи розпушування під посіви й висадку навесні. Завдяки чому вдається суттєво заощадити час;
• сприяють затриманню снігу й захищають землю від ерозії так само ефективно, як і мульча. Сидерати оберігають від перемерзання чи пересушування, утримують вологу і стабілізують всі характеристики землі;
• замінюють ланку в сівозміні, дозволяючи висаджувати одну й ту ж рослину на тій же грядці без шкоди й негативних ефектів;
• при посіві під зиму більше проявляється фітонцидна, оздоровлювальну та знезаражувальна функція сидератів (наприклад, більшість хрестоцвітих надає достатній захист від парші і гнилі);
• підзимові сидерати краще допомагають придушити ріст бур’янів.

Коли саме сіяти

Ці рослини починають висівати на зиму, як тільки звільняються грядки й ділянки, у міру збору врожаю й відмирання однорічних квітів, після обробки ґрунту.

Сидерати вважають одним з обов’язкових кроків для відновлення землі після вирощування картоплі та вимогливих, які надто сильно виснажують землю, кукурудзи, соняшника, сої.

Традиційно починають сіяти з жовтня та продовжують аж до початку промерзання ґрунту. Зазвичай так, щоб до зими ці рослини відросли на 5 — 10 сантиметрів.

Які сидерати найкраще обрати на зиму

Фахівці зазначають, що єдиний критерій відбору сидератів для підзимового посіву — зимостійкість, здатність швидко набрати вегетативну масу й наростити потужні корені.

Більшість класичних сидератів якраз такі. Щоб рослинки зуміли пережити морози, дружньо зійшлм й швидко росли, потрібні найнадійніші і найпростіші культури,
— підкреслили городники.

Серед фаворитів осіннього посіву — рослини сімейств зернові та хрестоцвітні, хоча й деякі види бобових є абсолютно незамінними.

Гірчиця. Швидкій ріст дозволяє діяти на ґрунт у короткі терміни. Вона чудово збагачує землю фосфором, знезаражує, ефективно лікує від грибкових захворювань.

Рослини сидерати: що це, які види бувають, коли та як сіяти

У цій статті ми розглянемо сидерати — це рослини, які оздоровлюють ґрунт. Ви дізнаєтеся, які види сидератів бувають, як їх правильно підібрати та коли сіяти. Інформація буде корисною для аграріїв, які хочуть відновити родючість ґрунту.

Що таке сидерати

Сидерати — це рослини, які відновлюють землю та надають їй особливих властивостей. Вони захищають поле від бурʼянів, сильного вітру та збагачують землю корисними елементами. Після того, як сидерати виконали свою роль, їх зрізають і використовують як добриво або у вигляді мульчі.

До рослин сидератів належать швидкорослі, однорічні культури. Правильний посів сидератів означає, що ви врахували на тип і стан ґрунту, кліматичні особливості регіону та призначення сидерата. Якщо постійно сіяти один вид рослин, це не буде сидерат. Так можна лише захистити поле від ерозії. Наприклад, сіючи лише гірчицю, аграрій отримає не тільки користь, а й шкоду від розвитку хвороб, однакових з іншими сільськогосподарськими культурами.

Овочі, ягоди забирають багато поживних речовин з ґрунту. Так, після сезону врожаю земля залишається збіднілою, з хворобами та шкідниками. Органічні та мінеральні добрива можуть негативно впливати на мікрофлору землі, а сидерати відновлюють родючість та оздоровлюють її.

На легких ґрунтах засівають сераделу, горох кормовий, жовтий люпин і білу гірчицю. На середньо ущільнених — соняшник, горох, польові боби та синій люпин. На полях із вʼязкою землею доцільно посадити соняшник, боби та вику. Біла гірчиця та фацелія — універсальні сидерати, які можна сіяти на будь-яких типах ґрунтів.

Посів сидератів: користь та шкода

Сидерати — це безпечні зелені добрива. Їх можна скосити та залишити на поверхні, щоб захистити поле від промерзання або закопати й збагатити його корисними речовинами. Коріння рослин, коли перегниває, покращує структуру ґрунту.

Основна користь сидератів:

• відновлюють шар гумусу;
• відновлюють мікрофлору землі та виносять поживні речовини у верхні шари;
• пришвидшують потрапляння мікроелементів до рослин;
• допомагають боротися зі шкідниками та хворобами;
• запобігають ущільненню та покращують структуру землі;
• зменшують кількість бурʼянів на ділянці;
• перешкоджають ерозії;
• підвищують вологість завдяки утриманню снігу;
• дають швидкий ефект без органічних чи мінеральних добрив.

Окрім позитивних моментів, посів сидератів має ряд недоліків:

• деякі зелені добрива є розповсюджувачами паразитів (гірчиця — хрестоцвіті блішки, ріпак — нематоди, жито — дротяники);
• при густому висадженні (впритул), сидерати виділяють забагато азоту, що негативно впливає на цвітіння та плодоносіння основних культур;
• після сидератів не варто висаджувати основні культури, які належать до того ж сімейства — вони мають ті ж самі хвороби та шкідників;
• зниження врожайності основних культур у перший рік висіву зелених добрив — землі потрібен час. Тому варто бути готовим до незначного зниження врожайності та збільшення кількості бурʼянів.

Сидерати варто садити тоді, коли ґрунт втратив корисні речовини, але аграрій не хоче їх поновлювати за допомогою хімічних добрив.

Види сидератів

Ділимося інформацією, які види сидератів бувають. Сидерати відрізняються своїми унікальними властивостями: одні розпушують ґрунт, а інші — насичують його азотом і захищають від ерозії.

Рослини сидерати: перелік

Єдиного універсального сидерата не існує. Треба підбирати зелені добрива залежно від сезону та типу ґрунту:

1. Бобові — горох, квасоля, люцерна, сочевиця, люпин, конюшина, соя. Вони насичують ґрунт великою кількістю азоту, який потрібен для вирощування овочів і трав, пригнічують розвиток бурʼянів. Бобові не примхливі та зростають у слабокислому середовищі.
2. Злакові — пшениця, овес, ячмінь, жито, сорго. Рослини містять велику кількість поживних речовин, білків і калію. Злакові добре розпушують ґрунт, перешкоджають ущільненню. Вони швидко ростуть і дають багато органіки. Жито знищує збудників грибка та допомагає боротися з бурʼянами. Овес насичує калієм, тому є чудовим попередником для томатів, перцю та баклажанів. Його використовують для боротьби з бурʼянами та збудниками кореневої гнилі.
3. Ячмінь — швидко набирає зелену масу та добре структурує землю. Рослина стійка до посух, тому її можна зустріти в регіонах з недостатнім зволоженням.
4. Гречані — гречка. Рослину сіють навесні або восени за півтора місяця до перших заморозків. Гречка росте на будь-яких ґрунтах, добре розпушує землю та знижує кислотність. Зелена маса утворює багато органіки, а коріння збагачує поле фосфором і калієм.
5. Водолисті — фацелія. Рослину використовують для покращення структури ґрунту та захисту від шкідників: попелиць, плодожерок, сарани та нематод. Фацелія швидко зростає на різних типах ґрунтів, не потребує багато світла та дає велику кількість зеленої маси. Це універсальний попередник для овочів та ягід.
6. Хрестоцвіті — ріпак, гірчиця, редька та суріпиця. Рослини сидерати мають довге коріння, що проникає на глибину до 2 м. Перегниваючи, коріння збільшує кількість корисних речовин і покращує фітосанітарний стан ґрунту. Це ідеальне органічне добриво, яке бореться зі шкідниками. Гірчицю, редьку та ріпак сіють наприкінці літа або напочатку осені. Вони швидко набирають зелену масу, збільшують кількість калію в ґрунті та запобігають втраті азоту. В той час, як редька росте на будь-яких ґрунтах, гірчиця гине в заболоченому чи кислому середовищі.
7. Складноцвіті — соняшник і календула. Рослини адаптуються під різні типи ґрунтів, надають велику зелену масу та насичують землю азотом. Стрижнева коренева система соняшника сягає глибини до 3 м. Календулу використовують для відлякування колорадського жука від картоплі та баклажанів. Рослина є хорошим попередником для томатів.
8. Амарантові — амарант. Насичує ґрунт корисними мікроорганізмами. Рослина добре переносить холод і не боїться хвороб і шкідників. Амарант є посухостійкою рослиною, що росте навіть на солончаках. Коріння проникає на глибину 2 м, добре розпушуючи його та покращуючи структуру.

Як та коли як сіяти сидерати

Розглядаючи як правильно сіяти сидерати, слід звернути увагу на те, що рослини можна сіяти будь-якої пори року, крім зими. Проте найкращий ефект буде перед посадкою сільськогосподарських культур і після збирання врожаю. Кожна культура має свій сезон.

Весною сіють фацелію, рапс, гірчицю та суріпицю. Перед посадкою нової культури їх потрібно прибирати. Так, є кілька способів очищення поля:

• перекопування землі разом з рослинами — найлегший спосіб, проте ефект від сидератів тоді мінімальний;
• зрізування та використання у вигляді мульчі — стебла перегнивають і стають добривом;
• підсадка до основної культури на 21 день — стебла періодично зрізають і розкладають навколо основної культури на землі.

Влітку сидерати сіють лише в разі відмови від посадки основних культур протягом року. Садять тільки рослини, які швидко відростають після зрізу, а потім їх скошують. Скошувати слід кілька разів за літо, щоб земля збагатилася корисними мікроелементами. Цей спосіб підійде для великих господарств, які обробляють значні площі сучасною сільськогосподарською технікою.

Сидерати — це найкраще природне добриво для ґрунту. Найбільш оптимальний період для посіву — з кінця серпня до середини вересня. В цей час сіють гірчицю та жито, оскільки вони стійкі до низьких температур і добре зберігають вологу. Весною гірчицю зрізають і кладуть поверх ґрунту. Основні рослини садять, не очищаючи поля від сидератів.

Жито потрібно зрізати під корінь до формування колосків. Тож про це слід подбати ще перед тим, як сіяти сидерати. Зелену масу можна використовувати як компост або у вигляді мульчі.

Правила посіву сидератів

Посів сидератів відбувається в кілька етапів:

1. Очищення ділянки від бурʼянів.
2. Фрезерування та вирівнювання ділянки за допомогою зубних борін.
3. Визначення норми висіву та посів сидератів за допомогою сівалки.
4. Скошення рослин і розкладання на полі для удобрення ґрунту.

Щоб рослини сидерати дали очікуваний ефект, потрібно вчасно їх скошувати, інакше стебла довго перегниватимуть у ґрунті. Також рослини, які досягли максимальної маси, призведуть до надлишку азоту в ґрунті. Сидерати захищають від бурʼянів, якщо їх посіяти розсипом, а не рядками.

Для пасльонових і баштанних культур найкраще використовувати як попередник овес, жито, гірчицю, люпин, ріпак і фацелію. Після вики, люпину, гречки, гороху та злакових добре садити редиску, капусту та дайкон. Вирощувати капусту після гірчиці не варто, адже у них ті ж самі шкідники. Цибуля гарно росте після люпину, гречки, ячменю та фацелії. Буряки варто садити після злакових, вики та гірчиці.

Якщо вам потрібні кошти на розвиток бізнесу та закупівлю техніки скористайтеся сервісом AgroApp . Тут представлені фінансові та дилерські компанії, банки, які працюють з фермерами та пропонують вигідні умови кредитування. Заповніть форму на сайті та отримуйте попереднє рішення протягом доби.

Часті питання про те, які види сидератів бувають

Який сидерат найкращий

Список кращих зелених добрив очолює фацелія — універсальний сидерат, який росте на будь-яких ґрунтах і виступає у ролі попередника для овочів та ягід.

Який сидерат росте найшвидше

Серед усіх сидератів найшвидше розвиваються:

• ярий ріпак;
• біла гірчиця;
• люпин;
• фацелія;
• гречка.