Які вимоги висуваються до угоди про задаток

Авторadmin

Які вимоги висуваються до угоди про задаток

Зміст:

Завдаток на квартиру – що це і як оформити

Що таке завдаток, чим він відрізняється від авансу і застави, основні плюси і мінуси завдатку під час оформлення угоди купівлі-продажу – в статті.

Усі рубрики
  • Усі статті про нерухомість
  • Купівля та продаж
  • Кредитування. Іпотека
  • Оренда нерухомості
  • Технологія будівництва
  • Ремонт і дизайн інтер’єру
  • Вибір квартири у новобудові
  • Усі новини нерухомості
  • Новини забудовників
  • Прогнози. Аналітика. Тенденції
  • Конференції та події
  • Тести

Під час купівлі квартири потрібно приділяти увагу кожній деталі. Розмір завдатку, його отримання та оформлення відноситься якраз до таких нюансів оформлення угоди. Розглянемо, що таке завдаток, і як ця виплачена і оформлена сума може убезпечити покупця та продавця житла.

Завдаток – це

Завдаток – грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Оформлення угод купівлі-продажу нерухомості згідно із законом – дієвий захист від випадків шахрайства. І для продавця, і для покупця житла одним з таких механізмів виступає саме завдаток.

Закон, в якому обумовлюється поняття завдатку – Цивільний Кодекс України, стаття 570.

Стаття 570. Поняття завдатку

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Завдаток у процесі юридичного оформлення угоди купівлі-продажу житла виконує наступні функції:

  • підтверджує обумовлені зобов’язання кожної із сторін;
  • позначає спосіб остаточного розрахунку в ході операції;
  • забезпечує дотримання умов обома сторонами.

У статті 571, п. 1 Цивільного Кодексу України йдеться про штрафні санкції, які слідують після порушення умов угоди.

Стаття 571. Порушення умов

1. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

2. Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

3. У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Таким чином, ми бачимо, що завдаток залишається у другої сторони, якщо перша порушує умови. Тобто, якщо перша сторона – покупець – відмовляється від угоди після підписання договору, завдаток залишається у другої сторони – продавця. Якщо ж умови порушує продавець, завдаток повинен бути повернений у подвійному розмірі. Ті випадки, коли збитки однієї із сторін перевищують подвійну суму завдатку – питання може бути розглянуто у суді.

Завдаток плюси і мінуси

У завдатку, як і у будь-якого способу забезпечення зобов’язань, є свої особливості, які необхідно враховувати. До плюсів завдатку можна віднести:

  • завдаток – зручний спосіб забезпечення зобов’язань, які випливають з переддоговірної відповідальності покупця і продавця;
  • завдаток може бути повернений, якщо це передбачено укладеним договором.

Що стосується недоліків, до них відноситься:

  • відсутність чіткої законодавчої бази щодо завдатку. Оскільки закон можна трактувати по-різному, стягнення завдатку у подвійному розмірі може бути поставлено під питання, навіть якщо це прописано в договорі;
  • почасти в силу попереднього недоліку в судовій практиці завдаток часто називають авансом, що впливає на суму повернення;
  • у разі зриву угоди, винуватець цього втрачає гроші.

Так, нотаріальне оформлення може істотно знизити ризики, зазначені в недоліках. Розглянемо більш докладно нотаріальне оформлення завдатку далі.

Як оформити договір завдатку нотаріально

Перед тим, як юридично оформити завдаток в якості гарантії виконання умов правочину, необхідно усунути всі непорозуміння між покупцем і продавцем. Тому зробіть все з перерахованого:

  • усне обговорення всіх умов;
  • узгодження розміру грошової суми;
  • перевірка необхідних документів для угоди.

Враховуйте, що згідно з нормами Цивільного кодексу України оформлення завдатку має відбуватися виключно в письмовій формі, у нотаріуса. Крім того, при цьому мають бути присутніми всі власники або їх довірені особи.

Завдаток за попереднім договором: необхідні документи

Перед підписанням додаткового договору та передачею суми завдатку, покупець запитує у продавця оригінали таких документів:

  • паспорт та ІПН;
  • правовстановлюючі документи на нерухомість;
  • довідка БТІ або іншої організації за технічною характеристикою об’єкта;
  • підтвердження родинних зв’язків та інші.

Зразок попереднього договору в Україні

Додатково можна самостійно перевірити об’єкт за допомогою Держреєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру судових рішень. Покупець для оформлення завдатку повинен надати свій паспорт, ІПН і будь-які документи, що вказують на родинні зв’язки (свідоцтво про одруження, розлучення тощо). Документи перевіряються обома сторонами правочину та нотаріусом. Останній повинен переконатися у правомірності боку продавця в укладенні такої угоди, як попередній договір.

Тим не менш, варто врахувати, що відповідно до ст. 635 Цивільного Кодексу, попередній договір повинен бути складений у формі основного цивільного договору. А ст. 639 стверджує, що договір може бути усним або не оформленим нотаріально. Таким чином, ми стикаємося з юридичною колізією, яка за належної обізнаності юристів, які представляють інтереси, може бути трактована в будь-яку зі сторін.

Договір завдатку

Договір завдатку не вимагає окремої форми, тому нотаріуси прописують інформацію про забезпечення виконання умов угоди у попередній договір. У законах і кодексах не встановлено обов’язкових пунктів цієї угоди. Але договір завдатку за квартиру за 2019 чи інший рік повинен містити такі дані:

  • про основний договір, виконання якого забезпечене цим завдатком;
  • точна сума, а також хто, скільки і кому передав;
  • перелік умов, за що передані гроші, а також наслідки і гарантії в разі відмови від попередніх домовленостей;
  • порядок і терміни повернення завдатку винною стороною;
  • штрафні санкції.

Договір завдатку при купівлі квартири (зразок)

Текст договору складає нотаріус з урахуванням побажань сторін угоди, з ним краще ознайомитися до візування. У деяких випадках термін «завдаток» замінюють забезпечувальної сумою зі штрафними санкціями. Після підписання угоди, передачі грошових коштів і нотаріальної реєстрації документ набирає юридичну силу. У деяких випадках продавець житла додатково пише покупцеві розписку. В ній повинно бути детально зазначено:

  • факт отримання завдатку;
  • зазначення суми, яка була отримана;
  • від кого, за що й згідно чого сума була отримана.

Вкрай важливо пам’ятати, що без оформлення договору, сама по собі розписка не враховується в судовому порядку. І не буде вважатися підставою для отримання компенсації.

Договір про наміри

Договір чи протокол про наміри лише умовно можна назвати ще однією формою для оформлення завдатку. Він згадується відразу в двох українських кодексах (Цивільному і Господарському). Щоб зробити цей договір легітимним, сторони повинні проявити в ньому волевиявлення, що дасть йому силу попереднього договору. В іншому випадку договір про наміри не буде вважатися «попереднім», і в ньому не буде законної сили, застережної від неукладеного надалі основного договору.

Договір про наміри (зразок)

Головне – чітко сформулювати домовленості та юридичні наслідки, а також уникати в угоді слова «намір». Договір чи протокол про наміри для передачі завдатку під час оформлення купівлі-продажу житла практично не використовується.

Вибираючи, як правильно оформити завдаток під час купівлі нерухомості, проконсультуйтеся більш детально у нотаріуса. Зараз найпоширеніший спосіб для передачі завдатку – нотаріально завірений попередній договір.

Як оформити завдаток без нотаріуса

Нерідко в цілях економії грошей і часу продавець і покупець не піклуються про юридично грамотне оформлення завдатку. В такому випадку замість оформлення попереднього договору можуть бути використані наступні способи забезпечення операції:

  • договір завдатку;
  • розписка;
  • усна угода.

Розписка на завдаток (зразок)

З очевидних мінусів такого типу оформлення, що і покупець, і продавець жодним чином не гарантують захист своїх інтересів, і угода купівлі-продажу нерухомості може закінчитися затяжним судовим розглядом.

Тому не потрібно ризикувати і шукати якісь обхідні шляхи, як оформити завдаток без нотаріуса. Просто візьміть у письмовій формі попередній договір купівлі-продажу нерухомості і завірте нотаріально. Це стане певною гарантією продавцю і покупцю, захистивши їх від необдуманих рішень або шахрайських дій іншої сторони угоди.

Завдаток, аванс, застава, передоплата – подібності та відмінності

Під час купівлі квартири або заміського будинку важливо розрізняти між собою такі поняття, як передоплата, застава, завдаток і аванс. Ці платежі мають свої юридичні нюанси, в яких максимально точно розбираються тільки кваліфіковані юристи та нотаріуси. Досить часто покупці, продавці, ріелтори і працівники агентств нерухомості плутають ці поняття. В результаті одні власники кажуть про передачу завдатку, інші – про сплату аванса.

Плутанина у назвах та юридичних значеннях призвела до равнозначного використання цих термінів в усному обговоренні умов операції. Тому найчастіше, розмовляючи про аванс, завдаток, заставу або передоплату, мають на увазі забезпечувальний платіж або суму як гарантію виконання умов угоди купівлі-продажу житла.

Застава при купівлі квартири

Також завдатковий платіж часто називають заставою. Але це не зовсім вірно. Що таке застава на квартиру більш детально розкажуть в банках, які надають програми «іпотечного кредитування». Тут житло, яке купується, виступає в якості застави, а банк – в якості заставоутримувача.

Фінансова установа згідно ст. 527 Цивільного кодексу України має право у разі невиконання покупцем своїх зобов’язань (оплата всієї вартості у встановлені часові рамки) отримати задоволення своїх вимог за рахунок продажу квартири. Більш детально, як залишити заставу за квартиру, можна дізнатися у профільного юриста.

Аванс – це

Аванс – це також визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги.

Відповідно до частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України авансом вважається певна грошова сума або інші цінності, які боржник (покупець) передає кредитору (продавцю) в рахунок майбутніх платежів. У разі розірвання угоди купівлі-продажу житла, аванс просто повертається до того, хто його вносив, і неважливо з вини якої зі сторін це сталося. У такому вигляді, аванс не виступає фінансовою гарантією для продавця, а покупець втрачає свої кошти у разі знаходження більш кращого варіанту житла або якщо виникли фінансові труднощі.

Якщо ви хочете, щоб під час оформлення угоди нерухомості аванс вважався завдатком відповідно до юридичної складової – це повинно бути прописано в письмовій угоді і завірено нотаріально. Тому так важливо прописувати в попередньому договорі купівлі-продажу нерухомості кожне зобов’язання і всі нюанси відповідальності сторін.

Завдаток і передоплата

Вище ми вже писали, що завдатком вважається грошова сума, яку покупець сплачує продавцю в рахунок підтвердження зобов’язань купівлі нерухомості. Власник житла у подвійному розмірі відшкодовує суму завдатку, якщо зриває угоду. Якщо покупець більше не хоче купувати обумовлену квартиру, гроші залишаються у продавця.

Передоплата – плата за товар або послугу, які належить отримати. Це поняття дуже рідко зустрічається у сфері операцій з нерухомістю, а при підписанні договорів і зовсім не використовується. Передоплата і аванс досить схожі, і при усному обговоренні умов майбутньої угоди їх використовують рівнозначно. Тому краще використовувати в попередньому договорі поняття «завдаток», щоб гарантувати умови забезпечення угоди.

Приклад оформлення поняття «завдаток» у попередньому договорі

Оплата завдатку: форма, розмір, строки передачі

Розмір завдатку при угоді купівлі-продажу житла не зафіксований в жодному законодавчому акті. Але фахівці, які працюють у сфері нерухомості, радять встановлювати цю суму у відсотках від узгодженої вартості нерухомого майна. Найчастіше розмір застави коливається в діапазоні 1-5%, але за домовленістю сторін може доходити і до 50%.

Форма завдатку при купівлі квартири

Завдаток передається в грошовій формі в присутності нотаріуса. Формально покупець передає суму нотаріуса, підписується попередній договір, а потім посадова особа передає суму продавцю. Покупець додатково може вимагати від продавця розписку за передані гроші. Завдаток краще зберегти до моменту підписання основного договору купівлі-продажу нерухомості.

Як правильно передати завдаток

Завдаток передається тільки у присутності нотаріуса і тільки одночасно з підписанням попереднього договору, в якому зазначено, що платіж є завдатком або забезпечувальною сумою зі штрафними санкціями. Передача завдатку через агентство нерухомості, ріелтора або без угоди у письмовій формі може призвести до втрати грошей.

Терміни передачі завдатку

В українському законодавстві не встановлені тимчасові обмеження на внесення завдатку. Тому терміни закріплюються продавцем і покупцем заздалегідь, після чого фіксуються в попередньому договорі. Якщо пропустити цей важливий момент, то в разі невиконання зобов’язань однією зі сторін буде неможливо вимагати компенсації.

Як повернути завдаток за квартиру в Україні

Обидві сторони угоди купівлі-продажу нерухомості мають право звернутися до суду в таких випадках:

  • порушення умов попереднього договору (в тому числі і відмова від укладення основного договору купівлі-продажу житла);
  • виникнення непорозумінь між покупцем і продавцем;
  • відмова від добровільного повернення завдатку при порушенні домовленостей.

Тому єдиний спосіб повернення завдатку за попереднім договором – звернення до суду. При цьому покупцеві і продавцю вдасться захистити свої права лише за наявності попереднього договору та розписки. Ці документи повинні бути юридично правильно оформлені.

Повернення завдатку за попереднім договором

Повернення суми завдатку за попереднім договором має бути прописане. Найчастіше передбачається повернення продавцем у подвійному розмірі, якщо угода зірвалася з його ініціативи. У тому випадку, коли ініціатором розриву угоди стає покупець, він просто не отримує завдаток назад.

Так, під час підписання попереднього договору обов’язковою є згадка наступних моментів:

  • визначення забезпечувальної суми в якості «завдатку»;
  • детальний опис штрафних санкцій (хто, кому і скільки повертає в яких случах);
  • механізм повернення завдатку, в тому числі його терміни і деталі.

Приклад обговорення повернення завдатку в попередньому договорі

Якщо все це обговорити заздалегідь і відобразити в договорі – повернення грошей буде можливий.

Повернути завдаток через суд

Що стосується того, чи повертається завдаток за Законом України, то як ми вже писали раніше, в суді часто виникають спірні ситуації у визначенні забезпечувальної суми в якості завдатку або авансу. Якщо в попередньому договорі не вказані вищезгадані моменти, йти в суд не має сенсу, вам повернуть гроші, як ніби це був аванс.

Якщо ж продавець, попри те, що всі правила оформлення були дотримані, відмовляється повертати завдаток – необхідно складати позовну заяву і йти з нею до суду. Далі, на підставі наданої документації, буде видано рішення. Суд вирішить, що це був аванс, і тоді його повернуть покупцю, оскільки він повертається в 100% випадків. Або суд визнає, що був оформлений завдаток, і тоді зобов’яже продавця виплатити його у подвійному розмірі.

Як оскаржити завдаток

Якщо завдаток при купівлі квартири необхідно оскаржити, в цьому також допоможе судова заява. Для оскарження необхідно нотаріальне оформлення і чітке прописання умов у договорі. Так, непоодинокими були випадки, коли в договорі завдатку/договіру про наміри/попередньому договорі не було зазначено, що передана сума є завдатком. Тоді суд визнавав її авансовим платежем і зобов’язував продавця повернути її без урахування штрафних санкцій.

Оформлення завдатку – з одного боку страхує покупця від легковажності продавця, а з іншого – підтверджує серйозність намірів покупця по відношенню до об’єкта нерухомості. Але навіть, якщо ви домовилися про все усно і досягли повного взаєморозуміння, вкрай важливо прописати всі умови та закріпити в нотаріально завіреному договорі.

Без договору, немає розмови. Як скласти договір?

Кожен підприємець знає, наскільки важливий договір для організації співпраці. Адже він може захистити від недобросовісного контрагента і навіть фінансових втрат. Але, на жаль, не всі розуміють, що складання грамотного і надійного договору вимагає спеціальних знань і розуміння законодавчих вимог. Ми підготували кілька рекомендацій від юристів про те, що потрібно знати, щоб договір став вашою бронею у світі бізнесу.

Що потрібно знати підприємцю, щоб скласти договір?

Зверніть увагу, що складання договорів, зокрема, регулюється Цивільним Кодексом України, зокрема главою 16. До контрактів згідно з цим документом висуваються певні вимоги. Ось деякі з них:

  1. У суб’єкта, який вчиняє правочин, повинна мати відповідний обсяг цивільної дієздатності;
  2. Рішення про участь в операції повинно прийматися учасником вільно, з власної волі;
  3. Для здійснення угоди повинна бути обрана форма, передбачена законом;
  4. Метою операції має бути реальне настання правових наслідків, які в ній передбачені.

Які існують форми складання договорів?

За законодавством, підприємець може укладати контракти двох видів: усний чи письмовий. Він може вибирати будь-яку форму, якщо законодавство в окремому випадку не вимагає виключно письмової форми.

Що стосується усної форми договору, то вона можлива, якщо договір повністю виконується в момент укладення. Мова йде, наприклад, про роздрібній торгівлі. Але варто пам’ятати, що якщо ви займаєтеся роздрібною торгівлею, а ваш покупець/контрагент – юрособа, то йому обов’язково потрібно надати документ, що свідчить про факт купівлі та її сумі.

У письмовій формі в обов’язковому порядку договір укладається у таких випадках:

  • якщо контракт укладають юрособи;
  • якщо операція здійснюється між фізичною та юридичною особою (виняток – контракти, які повністю виконуються в момент укладання);
  • якщо договір підписується між фізичними особами та його сума перевищує у 20 і більше разів нмдг;
  • якщо укладається угода, яка за законодавством повинна здійснюється тільки в письмовій формі (наприклад, договір про неустойку).

Визначити, чи є письмовий договір дійсним, допоможуть такі характеристики:

  • зміст контракту закріплено одним або кількома документами (електронними в тому числі). Це можуть бути листи, телеграми, які пересилали один одному;
  • контракт підписаний уповноваженими особами. Якщо мова йде про юридичну особу – то підписант повинен бути уповноважений довіреністю, установчими документами, законодавством або іншими документами цивільного законодавства.

Якщо угоду укладає фіз. особа, яка не має печатки, то договір може підписуватися без печатки.

Зверніть увагу, що за законодавством деякі види договорів повинні бути нотаріально завірені та підлягають державній реєстрації.

Рекомендації щодо складання договору

З законодавчими вимогами ми розібралися. Але варто також звернути увагу і на деякі рекомендації фахівців.

По-перше, продумайте ще до укладення договору, які у вас вимоги до контрагента, які умови угоди вас влаштують, як вам буде зручніше вирішити спір, якщо він виникне. Всі ці моменти потрібно прописати в договорі.

Якщо ви підписуєте договір, наданий іншою стороною, його потрібно ретельно вичитати і перевірити. У ньому не повинно бути різних двозначних фраз або завуальованих формулювань. Якщо виникне спір з контрагентом, довести вашу правоту буде дуже складно. Якщо ви сумніваєтеся, що зможете якісно віднімати договір, ви можете звернутися за допомогою до юриста. Існує така послуга, як експертиза договорів. Вона передбачає, що спеціаліст перевіряє наданий вами контракт, складає список неточностей і ризиків і дає свої рекомендації щодо їх усунення.

Складання договору краще не починати з використання готового шаблону. А якщо і використовувати його, то дуже обережно, вносити в нього свої правки, доповнювати тими пунктами, що відповідають конкретній угоді. У шаблонах не передбачені нюанси саме вашої угоди, не враховані тонкощі вашої діяльності та ін.

Що обов’язково повинен містити договір?

Ви вирішили самостійно розробляти договір? Тоді приділіть більше уваги умовам, які обов’язково повинен передбачати договір:

  • Предмет контракту (а саме: ті послуги або роботи, які передбачає угода);
  • Права та обов’язки кожної сторони;
  • Відповідальність сторін (необхідно передбачити, яку відповідальність несе кожна сторона);
  • Вартість робіт чи послуг, порядок розрахунків, закриття робіт або послуг;
  • Також не забудьте про строки, протягом яких повинен діяти договір та порядок вирішення спорів.

Це основні пункти, які повинні бути обов’язково. Але в договорі можна детально прописувати та порядок надання послуг або виконання робіт, способи комунікації з контрагентом, форс-мажорні ситуації та інші нюанси.

Складання договору. Вибираємо спеціаліста

Ви вирішили замовити складання договорів у фахівця? Тоді, вибираючи його, орієнтуйтеся на освіту та досвід, репутацію, клієнтську базу. Вивчіть сайт фірми чи юриста, з якою плануєте працювати, як правило, вся необхідна інформація там є. Можна зв’язатися з одним з його клієнтів і отримати рекомендацію.

Сподіваємося, наші рекомендації допоможуть вам скласти «правильний» договір, який убезпечить вашу операцію і зробить співпрацю з контрагентом максимально ефективним. Успішних вам угод і грамотних контрактів!

[contact-form-7 title=”Форма в шапці”]

Щодо локалізації

Міністерство економіки України додатково до листа від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», у зв’язку з набранням чинності з 04.08.2022 постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» (далі – постанова № 861, Порядок, Порядок моніторингу), на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо здійснення закупівель з урахуванням вимоги щодо локалізації повідомляє.

Щодо вартісних меж

Відповідно до пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно, якщо їхній ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищуєundefinedзокрема у 2022 році – 10 відсотків;

2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, що вказані у цьому пункті. Водночас згідно з підпунктом 4 пункту 61 Розділу Х Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (зокрема, робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень.

Щодо переліку товарів

Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення», за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації оприлюднюється на веб-порталі та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation https://cutt.ly/SX8MmIQ

У переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації зазначається інформація як щодо товару (вид, марка товару, ступінь локалізації), так і щодо виробника товару (для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ; для виробників товару – фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Таким чином, сформований перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації є автоматичним підтвердженням Мінекономіки ступеня локалізації.

Водночас забезпечення технічної реалізації подання заявки та можливості заповнення виробником товару форми калькуляції собівартості товару на вебпорталі здійснюється адміністратором електронної системи закупівель. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему PROZORRO за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему PROZORRO за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство «ПРОЗОРРО»(далі – ДП «ПРОЗОРРО»).

Тому з питань технічної реалізації суб’єктам слід звертатися до адміністратора системи ДП «ПРОЗОРРО».

Щодо порядку розрахунку ступеня локалізації

Ступінь локалізації розраховується виробником товару самостійно за наведеною в Законі формулою та автоматично підтверджується шляхом математичної перевірки інформації, внесеної до форми калькуляції собівартості товару.Виробник товару несе персональну відповідальність за зміст, достовірність, актуальність, повноту та коректність інформації, яка подається ним при заповненні форм заявки та калькуляції.

Щодо порядку підтвердження ступеня локалізації

Ступінь локалізації товарів має щорічно підтверджуватися виробником з урахуванням відсоткових меж, установлених для кожного року. Так, підтвердження виробником відповідності товару критерію локалізації для закупівель 2022 року здійснюється в поточному році. Для закупівель наступних років заявка виробника товару, зокрема, внесеного до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації у попередні роки, має бути поданою до 1 січня у відповідності до пунктів 6 і 7 Порядку. При цьому подання заявки разом з калькуляцією собівартості товару, належним їх оформленням, здійснюється виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на веб-порталі Уповноваженого органу з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника виробника товару або уповноваженої ним особи. Окремо слід зазначити про випадки, у разі яких Порядком передбачено автоматичне виключення товару з переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації, а саме: 1) неподання заявки на таке підтвердження; 2) виявлення недостовірності інформації, зазначеної виробником товару; 3) невідповідність товару критеріям локалізації поточного року; 4) за рішенням уповноважених органів, прийнятих в межах їх повноважень з проведення заходів нагляду та контролю, передбачених Законом; 5) за рішенням суду в межах господарського чи кримінального провадження в частині надання виробником товару недостовірної нформації про рівень локалізації товару.

Щодо порядку моніторингу

Здійснення Уповноваженим органом моніторингу з дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку, передбачає комплекс заходів, що забезпечує систематичний аналіз даних, що містяться в електронній системі закупівель, про результати проведених замовниками відповідно до Закону публічних закупівель за предметами закупівель, внесеними до переліку. Моніторинг проводиться Мінекономіки один раз на півроку на підставі даних, отриманих від адміністратора електронної системи закупівель та даних з інших джерел. Результати моніторингу мають містити, зокрема дані щодо оголошених закупівель предметів закупівель, внесених до переліку; замовників, що оголосили закупівлі за предметами закупівель, внесеними до переліку, та учасників таких закупівель; укладених договорів про закупівлю за предметами закупівель, внесеними до переліку; відмінених закупівель за предметами закупівель, внесеними до переліку. Результати моніторингу також оприлюднюються Мінекономіки на офіційному веб-сайті: за перше півріччя – до 20 липня, за рік – до 30 січня року, що настає за звітним. До того ж узагальнена за рік інформація про результати моніторингу подається Мінекономіки до Кабінету Міністрів України не пізніше 1 квітня року, що настає за звітним бюджетним роком. Порядком установлено також, що учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.

Щодо міжнародних угод

Пункт 61 Розділу Х Закону не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому згідно з пунктом 3 Порядку, його дія не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, публікується на офіційному веб-сайті Мінекономіки. Так, на офіційному веб-сайті Мінекономіки розміщена інформація за посиланнями: https://cutt.ly/bXOOz1H https: //cutt.ly/cXOQ4P1

Водночас інформуємо, що у додатку до листа надано перелік угод про вільну торгівлю, зокрема, яка вказана пунктом 3 порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, із зазначенням у таблиці відповідних порогових меж та суб’єктів, на яких поширюються такі угоди. З огляду на викладене, у разі, якщо закупівля конкретного замовника згідно з порогами для такого суб’єкта підпадає під дію положень про державні закупівлі відповідного(них) міжнародного(их) договору(ів) України, на підтвердження походження товару з країни, яка є стороною такої угоди, у складі пропозиції учасник надає сертифікат про походження такого товару. У наведеному випадку вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару, країною походження якого є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася.

Щодо встановлення замовником вимог стосовно ступеню локалізації

Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Разом з тим Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Таким чином, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно з Законом замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Аналогічні вимоги встановлюються замовниками при проведенні переговорної закупівлі під час запрошення на переговори та замовниками, що визначені пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, при проведенні спрощених закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, а також під час закупівель, що здійснюються замовниками згідно з нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, якими охоплюються питання закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.

Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону та постанови № 861

Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.

Своєю чергою, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка в Законі та постанові відсутня, їх дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до набрання ними чинності.

Директор департаменту публічних закупівель,

конкурентної політики та гуманітарної сфери Олександр БІЛЯНСЬКИЙ

Про автора

admin administrator