Захист прав пасажирів на залізничному транспорті

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Права та обов’язки пасажира залізничного транспорту
  • 2.1 Підстави відмови у перевезенні пасажира залізницею або видалення пасажира з поїзда
  • 2.2 Оскарження дій посадових осіб залізниці
  • 5.1 Реалізація прав пасажира у разі запізнення
  • 6.1 Перевезення багажу
  • 6.2 Перевезення тварин

  Нормативна база

  Права та обов’язки пасажира залізничного транспорту

  – безпечне і своєчасне перевезення до місця призначення, указаного в проїзному документі, та належне обслуговування під час перевезення;
  – перевезення із собою безплатно однієї дитини віком до 6 років;
  – безплатне перевезення із собою 36 кг ручної поклажі;
  – перевезення багажу (вантажобагажу) згідно з розкладом руху багажних вагонів;
  – переоформлення проїзного документа на поїзд, який відходить раніше;
  – користування за окрему плату постільною білизною, матрацом, подушкою та ковдрою належної якості в усіх вагонах пасажирських та швидких поїздів (крім загальних вагонів);
  – поновлення проїзних документів у разі запізнення на поїзд з вини перевізника;
  – відшкодування за втрачений чи пошкоджений багаж або вантажобагаж;
  – одержання на вокзалі та в поїзді інформації про розклад руху поїздів, про перелік послуг, які надаються, їхню вартість та ін.;
  – перевезення з собою домашніх тварин;
  – придбання у квитковій касі проїзного документа для проїзду на будь-який поїзд, у якому є вільні місця, до будь-якої станції за маршрутом руху поїзда;
  – користування залами чекання та іншими облаштуваннями на вокзалі, призначеними для пасажирів;
  – продовження дійсності проїзного документа;
  – переривання поїздки на шляху прямування поїзда (зупинки);
  – повернення проїзного документа в будь-якому пункті продажу квитків у разі відмови від поїздки

  – здійснювати посадку в поїзд за наявності проїзного документа та документа, що підтверджує право на пільговий чи безплатний проїзд (для осіб, що мають таке право);
  – дотримуватись Правил поведінки громадян на залізничному транспорті, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.95 № 903;
  – займати місце у вагоні згідно з придбаним проїзним документом;
  – на вимогу осіб, що здійснюють контроль, пред’являти документи, що підтверджують право на пільговий чи безплатний проїзд;
  – сплатити перевізнику встановлену плату за перевезення багажу (вантажобагажу).

  Діти віком до 6 років, які не займають окремого місця, мають право на безоплатний проїзд без проїзного документа. Діти віком від 6 до 14 років мають право на проїзд за дитячими проїзними документами з наданням місця, з оплатою вартості проїзду у розмірі 75% вартості проїзду дорослого пасажира.

  У випадках, передбачених законодавством, службові особи органів державної влади мають право на безплатний проїзд за службовими посвідченнями за умови наявності проїзного документа встановленого зразка.

  Крім того, пасажири мають право скористатись програмою лояльності для пасажирів швидкісних поїздів Інтерсіті+ та Інтерсіті

  Підстави відмови у перевезенні пасажира залізницею або видалення пасажира з поїзда

  Залізниця має право відмовити пасажиру в перевезенні його особисто та його багажу або висадити пасажира з поїзда у таких випадках:

  • якщо пасажир перебуває у явно вираженому нетверезому стані та порушує при цьому правила проїзду і громадського порядку, заважає спокою інших пасажирів. Відмова в посадці або висадка такого пасажира здійснюється провідником (стюардом) вагона або посадовими особами, які виконують службові обов’язки, а у разі вияву непокори – поліцейськими;
  • якщо пасажир перебуває у стані захворювання, що призводить до порушення спокою інших пасажирів, а можливості помістити його окремо немає – за обов’язкової участі представників лікарсько-медичного персоналу і тільки на тій станції, де є відповідні лікарняно-медичні заклади. Порядок повернення (або неповернення) проїзних документів за нездійснену поїздку в таких випадках встановлюється Правилами.

  Пасажир може бути видалений з поїзда в процесі руху в таких випадках

  • якщо перебуває у явно вираженому нетверезому стані та порушує при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважає спокою інших пасажирів. На проїзному документі проставляється відмітка “Відмовлено в перевезенні на підставі пункту 8.38 Правил”;
  • якщо перебуває в стані захворювання та потребує медичної допомоги. У цьому разі пасажира з його речами видаляють з поїзда з обов’язковою участю медичного персоналу.

  Якщо пасажира видаляють з поїзда в непритомному стані, то його речі разом з проїзним документом передають начальнику вокзалу (станції), де видалено пасажира, за актом, складеним начальником поїзда (провідником безпересадкового вагона (стюардом)) та підписаним начальником поїзда, начальником вокзалу (станції) та пасажиром, який їде у цьому вагоні. Після одужання пасажиру повертаються його речі та вартість проїзду за непрослідувану відстань. Вартість плацкарти не повертається.

  Якщо ж пасажир побажає продовжити поїздку, то проїзний документ і лікарняний лист чи довідка медичного закладу пред’являються в касу для оформлення проїзду. Багаж у разі прослідування його далі станції висадки пасажира повертається безплатно до станції видалення пасажира на підставі телеграми начальника вокзалу (станції), де пасажир був видалений;

  в) при виявленні перевезення пасажиром заборонених до перевезення предметів та речовин і відмові видалити їх з поїзда. У цьому разі на проїзних документах проставляється відмітка “Неправильне перевезення ручної поклажі”.

  Оскарження дій посадових осіб залізниці

  На кожній станції та в пасажирському поїзді ведеться книга скарг, заяв та пропозицій, аркуші якої повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою керівника суб’єкта господарювання, що здійснює перевезення. При цьому на доступних для огляду місцях повинні бути розміщені оголошення про місце знаходження книги скарг.

  Всі суперечки і непорозуміння, які виникають між пасажирами та працівниками залізниці, розв’язуються на станції начальником станції або начальником вокзалу, в поїздах під час руху – начальником поїзда. Якщо пасажир не згоден з рішенням начальника станції, вокзалу чи поїзда, це рішення може бути оскаржене відповідно до законодавства – у претензійному або судовому порядку.

  З питань якості обслуговування та захисту прав споживачів залізничного транспорту пасажири можуть звернутись на телефони “гарячої лінії” Укрзалізниці:
  1) “Якість та сервіс”: тел. 0-800-50-3111 чи на е-mаil: [email protected]
  2) “Стоп-корупція”: тел. 0-800-50-3222 чи на е-mаil: [email protected]

  Крім того, можна звернутись:

  – до довідково-інформаційної служби: +38 (044) 309-70-05 (07:00-21:00) – згідно з тарифами Вашого оператора

  – за отриманням платної довідки: 0 (900) 90-80-05 (цілодобово)

  – контакт центр для вантажовідправників: тел.+38(044) 465-22-22, факс +38 (044) 309-79-15 (залізничний: 5-79-15), e-mail: [email protected].

  Письмово можна звернутись за адресами: АТ “Укрзалізниця”. 03150 МСП м. Київ-150, вул. Єжи Гедройця

  Регіональні філії	Контакти
  “Львівська залізниця”	Тел./факс: (032) 226-34-90, е-mail: [[email protected]|[email protected]]
  “Південно-західна залізниця”	Тел.: (044) 406-97-08, факс: (044) 406-91-75 е-mail: [[1]]
  “Одеська залізниця”	Тел./факс: (048) 727-00-04, е-mail: [[email protected]|[email protected]]
  “Південна залізниця”	Тел.: (057) 724-14-59, е-mail: [[email protected]|[email protected]]
  “Придніпровська залізниця”	Тел./факс: (056) 793-27-63, е-mail: [[2]]
  «Донецька залізниця»	Тел.: (06261) 6-36-03, e-mail: [[3]]

  Повернення проїзних документів

  Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред’явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу, визначеного у пункті 7.2 цих Правил.

  Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами.

  Повернення проїзного документа однієї особи після відправлення поїзда здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, прізвище та ім’я якої зазначено в проїзному документі.

  Прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання особи, що повертає проїзний документ, вносяться до відомості в разі ручного повернення або записуються на зворотному боці допоміжного бланка “Експрес” при поверненні з використанням автоматизованих систем.

  Як при ручному, так і при електронному засобі повернення особою, що здійснює приймання проїзних документів до повернення, указуються назва, серія та номер документа, що посвідчує особу, коли та ким виданий цей документ, місце проживання. У разі пред’явлення при поверненні іншого документа, крім паспорта, місце проживання особи, яка повертає проїзні документи, записується зі слів пред’явника.

  Касир має право повернути одному пасажиру платежі за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них.

  Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:

  • не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
  • від 24 до 9 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
  • менше ніж за 9 годин до відправлення поїзда виплачується повна вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується;
  • після відправлення поїзда, але не більше ніж через годину після його відправлення, виплачується 10 відсотків вартості квитка і плацкарти.

  Зверніть увагу! Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.

  У всіх випадках повернення проїзних документів пасажир, крім випадків, що сталися з вини перевізника, вносить плату за послуги (комісійний збір). Кошти, сплачені за послуги, пов’язані з резервуванням місць і продажем проїзних документів, не повертаються, за винятком випадків, коли повернення здійснюється з вини перевізника.

  У разі повернення проїзних документів з вини перевізника пасажиру повертаються в повному обсязі кошти, сплачені ним під час придбання проїзного документа, у тому числі за послуги, пов’язані з резервуванням місць.

  Якщо сума, що підлягає поверненню після вирахування, є рівною або меншою від плати за послуги з повернення платежів за невикористаний проїзний документ, то плата за послуги з повернення не сплачується.

  Повернення коштів за проїзні/перевізні документи, оформлені через канали самообслуговування

  Повернення платежів за проїзні документи, оплачені у безготівковому порядку юридичними особами, проводиться перевізником в претензійному порядку за умови попереднього погашення проїзних документів у касі повернення платежів з відміткою про повернення місць для продажу.

  Повернення платежів за невикористані проїзні/перевізні документи, оформлені через електронні канали звʼязку, здійснюється:

  • пасажиром самостійно через електронні канали звʼязку до відправлення поїзда, зазначеного у проїзному/перевізному документі;
  • після відправлення поїзда, але не пізніше однієї години з моменту його відправлення через квиткові каси пунктів відправлення.

  В інших випадках розгляд питання про повернення платежів за невикористані проїзні/перевізні документи, оформлені через електронні канали звʼязку, здійснюється перевізником у претензійному порядку.

  Кошти за невикористані проїзні/перевізні документи повертаються на рахунок власника платіжної картки.

  Повернення платежів за електронні проїзні/перевізні документи, збережені на електронних носіях, у квиткових касах здійснюється після їх роздруківки пасажиром на паперовому носії.

  Права пасажира залізниці під час поїздки

  Пасажир може, за наявності вільних місць, за окрему плату переоформити проїзний документ на поїзд, який відходить раніше, у вагон вищої (нижчої) категорії, або здійснити заміну місць, указаних у проїзному документі, на місця будь-якого вагона такої самої категорії. Пасажир, який прямує до однієї з проміжних станцій, за бажання та за наявності вільних місць у цьому вагоні може продовжити поїздку далі станції, зазначеної в проїзному документі (крім вагонів зі змінним трафаретом). У цьому разі він повинен завчасно заявити про це провіднику вагона (начальнику поїзда), який оформляє пасажиру документи на подальший проїзд як за нову поїздку.

  Пасажир має право на шляху прямування пасажирського поїзда зробити зупинку з продовженням придатності проїзного документу. У разі зупинки на проміжній станції пасажир повинен не пізніше однієї години після прибуття поїзда пред’явити свій проїзний документ черговому по вокзалу, начальнику станції або начальнику вокзалу для поставлення відмітки “Зупинка з продовженням терміну дійсності квитка”. Продовжити поїздку пасажир може в термін не пізніше 10 діб після відправлення поїзда, з якого пасажир зійшов на станцію переривання поїздки.

  У виняткових випадках у разі ненадання місця в вагоні згідно з придбаним проїзним документом залізниця зобов’язана надати пасажиру за його згодою місце в іншому вагоні. Якщо немає вільних місць у вагонах тієї ж категорії, пасажиру надається місце у вагоні вищої категорії (при цьому з пасажира не стягується додаткова доплата) або нижчої категорії (в цьому випадку пасажиру повертається різниця вартості проїзду).

  На проміжних станціях пасажири можуть допускатись для посадки в будь-який вагон поїзда.

  Якщо проїзні документи пасажира після відправлення поїзда залишилися в особи, яка його проводжала, останній негайно, але не пізніше ніж через одну годину з моменту відправлення поїзда, повинен пред’явити їх начальнику станції (вокзалу), який коштом того, хто проводжає, дає телеграму (телефонограму) начальнику поїзда. На підставі телеграми начальником поїзда оформляються проїзні документи на весь шлях прямування.

  У разі втрати провідником вагона прийнятих на зберігання від пасажирів проїзних документів начальник поїзда складає акт у двох примірниках, який підписують пасажири, чиї проїзні документи втрачено, провідник вагона і начальник поїзда. Акт завіряється штемпелем начальника поїзда та є підставою для проїзду пасажира до станції оформлення начальником поїзда нового проїзного документа. На підставі цього акта начальником поїзда в касі станції оформляються нові проїзні документи з відміткою на звороті цих проїзних документів “замість утраченого”.

  У виняткових випадках начальником поїзда дозволяється посадка пасажирів, які не встигли придбати проїзні документи в касі. При цьому посадка здійснюєтьсятільки в штабний вагон з подальшим оформленням проїзду: протягом 1 години з моменту відправлення поїзда з пункту формування (обороту) і протягом 30 хвилин – з проміжних станцій. Штрафи при цьому не стягуються.

  Якщо пасажир проїхав станцію призначення – про кожен такий випадок складається акт за підписом начальника поїзда, провідника (стюарда) вагона і пасажира, який засвідчується штампом начальника поїзда. Цим актом надається право пасажиру повернутися до станції призначення безплатно.

  Реалізація прав пасажира у разі запізнення

  У разі запізнення пасажира в пункт пересадки з вини перевізника (запізнення або відміна погодженого поїзда) і за бажання пасажира продовжити поїздку, перевізник повинен відправити пасажира без стягнення плати наступним поїздом, при цьому забезпечивши прибуття пасажира на станцію призначення з найменшим запізненням. Якщо пасажир або група пасажирів яким потрібно здійснити пересадку на шляху прямування до станції призначення, виявлять, що їх поїзд запізнюється до пункту пересадки, вони повинні повідомити провідника (стюарда) вагона або машиніста дизель- чи електропоїзда (у приміському сполучення) про пересадку на певній станції прямування. Після цього провідник вагона (стюард, машиніст) мають попередити станцію пересадки про наявність у поїзді таких пасажирів для вжиття заходів щодо затримки поїзда або відправлення їх іншим поїздом – в разі неможливості затримати поїзд.

  Пасажир, який відстав від поїзда на проміжній станції повинен звернутися до начальника станції (вокзалу), який зобов’язаний інформувати начальника станції за ходом поїзда, де поїзд має зупинку не менше 10 хвилин, та начальника поїзда про необхідність зняття речей і проїзного документа такого пасажира.

  Якщо пасажир помилково сів у поїзд не того напрямку, що вказаний у проїзному документі, то він повинен покинути його на найближчій станції. У цьому разі начальник поїзда (старший стюард) складає акт, який дає право пасажиру безоплатно повернутись назад до станції відправлення поїзда. Якщо через це після повернення на станцію відправлення пасажир не встиг на поїзд, зазначений у проїзному документі, то він пред’являє проїзний документ та акт загальної форми для поновлення дійсності квитка. При цьому вартість плацкарти нового квитка пасажиром сплачується.

  Письмові підтвердження про запізнення поїзда видаються на станції призначення пасажира тільки при пред’явленні проїзного документа шляхом нанесення відмітки на ньому або на окремому бланку безпосередньо після прибуття поїзда.

  Перевезення багажу та тварин

  Перевезення багажу

  Кожний пасажир має право безплатно перевозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, дитячий, у тому числі безплатний проїзний документ, якщо її розмір за сумою трьох вимірів не перевищує 200 см. Збереження ручної поклажі, що перевозиться разом з пасажиром, забезпечує її власник.

  Дозволяється перевозити при собі за рахунок норми ручної поклажі пасажира дитячі коляски, велосипеди в розібраному та впакованому стані (не більше одного) та інші речі, які за своїми розмірами можуть бути розташовані у вагоні на місцях, призначених для ручної поклажі. Пасажири з обмеженими фізичними можливостями мають право перевозити безкоштовно при собі понад встановлену норму ручної поклажі засоби переміщення (інвалідні коляски та ін.).

  До окремого перевезення багажем приймаються речі пасажира, упаковані в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а також корзини, лантухи, вузли або паки, перев’язані залізною стрічкою або мотузкою. Вага окремого місця не повинна бути більшою ніж 75 кг, а довжина – більшою за три метри.

  Строк доставки багажу визначається часом прямування поїзда, з яким буде відправлено багаж, до станції призначення. Якщо багаж буде перевантажуватися на шляху прямування, то строк доставки визначається часом прямування узгоджених поїздів, з додаванням однієї доби на кожне перевантаження. Крім того, строк доставки багажу збільшується: на час непередбачених затримок, пов’язаних з виконанням митних та інших передбачених законодавством процедур; на час перерви руху пасажирських поїздів, якщо така перерва сталася не з вини перевізника; на час, потрібний для перевідправлення багажу за заявою пасажира.

  Якщо пасажир виявив, що забув свої речі у поїзді, то він повинен звернутися до начальника станції (вокзалу), де він вийшов. Начальник станції (вокзалу) за письмовою заявою пасажира негайно подає службову телеграму начальнику поїзда або начальнику станції на шляху прямування поїзда, де є можливість зняти речі черговим по вокзалу. У телеграмі вказуються номер вагона і місце, які займав пасажир, опис забутих речей і вимога про перевезення їх до станції, зазначеної власником, чи інша вимога. При поверненні речей власник повинен сплатити перевізнику належні платежі (за зберігання, упакування, перевезення за тарифом багажу, якщо це мало місце), а також видати розписку довільної форми про одержання речей з зазначенням в ній свого постійного місця проживання, серії та номера паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

  Перевезення тварин

  Перевезення собак незалежно від розміру при собі у купе пасажирського чи швидкого поїзда, у тому числі собак-супровідників сліпих, дозволяється лише в купейному вагоні за умови викупу пасажиром всіх місць купе. Великі собаки (вищі 45 см, не більше одного) перевозяться у намордниках на ланцюжках або ремінних прив’язках, малі собаки – в ящиках, корзинах, клітках (не більше двох особин).

  У плацкартних вагонах нічних швидких та пасажирських поїздів, вагонах 2-го класу поїздів “Регіональний експрес”, Інтерсіті (ІС) та Інтерсіті+ (ІС+) кімнатні тварини не більше двох особин (малі собаки, коти тощо) перевозяться в ящиках, корзинах, клітках або контейнерах із водонепроникним абсорбуючим дном (не більше одного місця ручної поклажі), які розміщуються на місцях, призначених для ручної поклажі, на руках у пасажира або під місцями для сидіння.

  У регіональних поїздах великі собаки перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагонів під наглядом супровідника, а малі собаки розміщуються під місцями для сидіння в ящиках, корзинах, клітках (не більше двох особин). Дрібні кімнатні тварини (крім собак) та кімнатні декоративні птахи перевозяться у всіх типах вагонів незалежно від наявності ручної поклажі і повинні бути поміщені в ящики, корзини, клітки (не більше одного місця ручної поклажі) й вільно розміщатися на місцях, відведених для ручної поклажі.

  Оформлення перевезення тварин здійснюється багажною квитанцією з написом на лицьовому боці “Багаж на руках пасажира” або квитанцією за формою ЛУ-12а чи перевізним документом, оформленим електронним способом, окремо для великого собаки чи місця ручної поклажі (ящика, корзини, клітки). Квитанції видаються на вимогу пасажира у залізничних касах, згідно порядку та форми, встановленої Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 № 331/137

  Наявність оформленого належним чином ветеринарного документа для собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є обов’язковим.

  Відшкодування шкоди, завданої пасажиру

  Пошкодження багажу. За незбереження, втрату, псування, пошкодження, несвоєчасну доставку багажу та вантажобагажу перевізники несуть відповідальність перед одержувачем згідно із Законом України “Про залізничний транспорт” та Статутом залізниць. Залізниця не відповідає перед власником (володільцем) багажу за пошкодження або незадовільний стан продуктів, що швидко псуються, предметів, що б’ються, та крихких, що містяться серед інших предметів багажу, а також окремо запакованих предметів, що б’ються (скло, фарфор, телевізори, приймачі), якщо при цьому відсутні будь-які зовнішні пошкодження упаковки.

  Багаж видається на станції призначення пред’явнику багажної квитанції. Багажна квитанція при видачі багажу повертається пасажиром. Якщо багаж не прибув на станцію призначення у встановлений строк, то станція призначення зобов’язана на зворотному боці багажної квитанції зробити відмітку “Багаж не прибув”. Пасажир (на його бажання) може бути повідомленим про прибуття багажу.

  Багаж вважається втраченим і пасажир має право на відшкодування його вартості, якщо багаж не прибуде на залізничну станцію призначення через 10 діб після закінчення строку його доставки.

  Якщо багаж прибув з запізненням, то станція призначення складає та видає пасажиру акт, у якому зазначаються номер багажної квитанції, дата, час приймання багажу для перевезення, дата та час прибуття до станції призначення, сума перевізних платежів, кількість діб прострочення терміну доставки з вини перевізника, сума штрафу, яка підлягає виплаті пасажиру. На підставі акта багажна каса станції призначення багажу сплачує пасажиру штраф за невиконання строку доставки. У розписці, виданій при отриманні грошей, пасажир може заявити, щоб знайдений багаж був йому доставлений безкоштовно на іншу станцію.

  Якщо багаж з вини перевізника не прибув на залізничну станцію призначення у встановлений строк доставки, а пасажир не може чекати прибуття багажу, то він може подати заяву про перевідправлення багажу на іншу станцію призначення. Плата за перевідправлення багажу у цих випадках не здійснюється.

  При виявленні (перевізником під час перевезення, перевантаження, вивантаження, видачі, або пасажиром під час отримання) ознак недостачі, пошкодження чи втрати багажу працівник станції (вокзалу) зобов’язаний зробити перевірку багажу і про результати скласти комерційний акт.

  Претензії про втрату речей з камер схову на суму до 2,0 тис. грн. включно розглядає начальник станції, а на суму, що перевищує 2,0 тис. грн., – перевізник. Якщо речі згодом будуть знайдені, то вони видаються власнику при поверненні в касу отриманого відшкодування.

  У разі втрати жетона речі з камери схову видаються власнику під розписку за пред’явленням паспорта та опису речей, вартість втраченого жетона сплачується пасажиром.

  Проїзні документи без компостера, без зазначення станції призначення, з невірними назвами станцій та іншими помилками, які сталися з вини працівників ПАТ “Укрзалізниця” чи іншого суб’єкта господарювання, яким здійснено оформлення проїзних документів, визнаються дефектними і вилучаються, про що складається акт.

  Про всі нещасні випадки з пасажирами, а також травми, тілесні пошкодження, що сталися з пасажирами на вокзалі чи в поїзді, представник суб’єкта господарювання зобов’язаний скласти акт. Акт підписують відповідальним працівником перевізника, який склав цей акт, та свідки (не менше двох). Завіряється акт штампом начальника станції (начальника поїзда).

  Обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізника, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів також засвідчуються актами. Вимоги пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку.

  Проїзний документ, у тому числі оформлений в електронному вигляді, є підтвердженням особистого страхування пасажира, на підставі якого останній має право на отримання страхової суми в разі нещасного випадку у порядку, встановленому чинним законодавством.

  Штраф за зайвого пасажира у машині

  У багатьох водіїв виникає питання після того, як завантажується в його автомобіль 6 дорослих людей. Автомобіль безперечно шкода, але цікавить ще одне питання, а чи є штраф за таке порушення? А також чи має право водій перевозити в автомобілі кількість пасажирів більшу, ніж допустимо технічними характеристиками?

  Подібні ситуації та порушення прописані в КУпАП статтії 121-2

  “Порушення водієм правил експлуатації транспортних засобів”. Але це зауваження, справедливе тільки для маршрутних транспортних засобів і автомобілів, що надають послуги з перевезення пасажирів.

  У Правилах дорожнього руху є пункт:

  Параграф 21. Перевезення пасажирів

  21.1. Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачено технічною характеристикою так, щоб вони не мешали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.

  Який штраф згідно з КУпАП передбачено за порушення перевезення людей більшої кількості, ніж призначено?

  Згідно зі статтею 125. Інші порушення правил дорожнього руху», тягне тільки на попередження, якщо ви не таксист і не займаєтеся перевезенням пасажирів. Одним словом Штраф відсутній, але це не означає, що Ваші пасажири будуть у безпеці у випадку дорожньої транспортної пригоди, якщо їх буде більше, ніж передбачено сидіння.

  Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт

  За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

  безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира – штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії – штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі – штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, – штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів – штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм – штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом – штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку – штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу – штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства – штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – сімнадцятим частини першої цієї статті, можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

  Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю.

  При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

  Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.

  Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим – сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

  Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, зараховується до державного дорожнього фонду.

  Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

  За невиконання обов’язку перевірити перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в’їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник несуть відповідальність, передбачену законом.

  Відмова автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника у міжнародному автомобільному перевезенні пасажиру, який на вимогу автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника не пред’явив документи, необхідні для в’їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, не тягне за собою обов’язок автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв’язку з цим шкоду.

  • Стаття 1. Визначення основних термінів
  • Стаття 2. Законодавство про автомобільний транспорт
  • Стаття 3. Сфера дії цього Закону
  • Стаття 4. Використання земель автомобільним транспортом
  • Стаття 5. Завдання та функції державного регулювання та контролю діяльності автомобільного транспорту
  • Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю
  • Стаття 7. Організація пасажирських перевезень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
  • Стаття 8. Оцінка відповідності на автомобільному транспорті
  • Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному транспорті
  • Стаття 10. Тарифна політика на автомобільному транспорті
  • Стаття 11. Надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту
  • Стаття 12. Страхування на автомобільному транспорті
  • Стаття 13. Забезпечення діяльності автомобільного транспорту
  • Стаття 13-1. Надання інформації з реєстру
  • Стаття 14. Засади розвитку автомобільного транспорту
  • Стаття 15. Підтримка розвитку автомобільного транспорту та інвестиційна політика
  • Стаття 16. Статус персоналу автомобільного транспорту
  • Стаття 17. Вимоги до персоналу автомобільного транспорту
  • Стаття 18. Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів
  • Стаття 19. Класифікація та реєстрація транспортних засобів
  • Стаття 20. Вимоги до транспортних засобів і частин до них
  • Стаття 21. Зберігання транспортних засобів
  • Стаття 22. Вимоги до технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
  • Стаття 23. Контроль технічного стану транспортних засобів
  • Стаття 24. Вимоги до автомобільного палива, мастильних матеріалів та до їх реалізації
  • Стаття 25. Особливості договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу
  • Стаття 26. Обов’язки та відповідальність виконавця за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів
  • Стаття 27. Права замовника за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу
  • Стаття 28. Вимоги до автостанцій та зупинок таксі
  • Стаття 29. Засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах
  • Стаття 30. Основні права та обов’язки автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах
  • Стаття 31. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
  • Стаття 32. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій
  • Стаття 33. Засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах
  • Стаття 34. Вимоги до автомобільного перевізника
  • Стаття 35. Послуги пасажирського автомобільного транспорту
  • Стаття 36. Послуги автостанцій
  • Стаття 37. Пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом
  • Стаття 38. Вимоги до перевезення організованих груп дітей автобусами
  • Стаття 39. Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення
  • Стаття 40. Основні права та обов’язки водія автобуса, таксі, легкового автомобіля на замовлення, легкового автомобіля при перевезенні пасажирів
  • Стаття 41. Основні права та обов’язки пасажира
  • Стаття 42. Договори щодо перевезення пасажирів
  • Стаття 43. Основні засади визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування
  • Стаття 44. Визначення умов перевезень та проведення конкурсу
  • Стаття 45. Вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі
  • Стаття 46. Проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування
  • Стаття 47. Внутрішні перевезення вантажів та правила їх надання
  • Стаття 48. Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення
  • Стаття 49. Основні права та обов’язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні
  • Стаття 50. Договір про перевезення вантажу
  • Стаття 51. Основні права та обов’язки замовника за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом
  • Стаття 51-1. Права та обов’язки вантажовідправника та вантажоодержувача
  • Стаття 52. Основні права та обов’язки виконавця за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом
  • Стаття 53. Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів
  • Стаття 54. Міжнародне співробітництво у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів
  • Стаття 55. Дозволи на міжнародні автомобільні перевезення
  • Стаття 56. Регулярні, нерегулярні та маятникові (човникові) пасажирські міжнародні автомобільні перевезення
  • Стаття 56-1. Обов’язки автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника і пасажира під час пасажирського міжнародного автомобільного перевезення
  • Стаття 57. Перевезення пасажирів і вантажів на території України іноземними перевізниками
  • Стаття 58. Контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
  • Стаття 59. Міжнародний автомобільний перевізник пасажирів і вантажів
  • Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт