ОКП — Общероссийский классификатор продукции

ОКП – это сокращенное название Общероссийского классификатора продукции. Его основное предназначение – обеспечить сопоставимость данных, а также предоставить возможность для проведения автоматизированной обработки информации об услугах и продуктах. Незаменим классификатор в точных науках, экономике и статистике. Коды Общероссийского классификатора включены в состав ЕСКК РФ. Ведение ОКП осуществляется Всероссийским научно-исследовательским институтом классификации, терминологии и информации по стандартизации и качеству Госстандарта РФ, а также ведущими и головными организациями по ОКП ведомств и министерств. ОКП был принят и веден в действие в 1993 году.

Какова структура и коды ОКП

Общероссийский классификатор продукции является систематизированным сводом наименований группировок и кодов, который построен по иерархической системе классификации. Применяется ОКП во время решения задач, связанных с каталогизацией продукции, в том числе и разработка каталогов, систематизация продукции в каталогах по важным технико-экономическим признакам, сертификация продукции в соответствии с группами однородных товаров (которые построены на основе группировок Общероссийского классификатора продукции), статистического анализа производства, использования и реализации продукции на отраслевом, региональном и макроэкономическом уровнях для структуризации промышленно-экономических данных по видам производимой продукции для проведения исследований по маркетингу и осуществления снабженческо-сбытовых операций.

Позиция в ОКП представлена шестизначным цифровым кодом, контрольное однозначное число и наименование группировки товаров.

Предусмотрена в Общероссийском классификаторе продукции иерархическая пятиступенчатая классификация.

Деление на каждой ступени классификации осуществлено по наиболее значимым классификационным техническим и экономическим признакам. Располагаются на первой ступени классификации классы продукции, на второй – подклассы, на третьей – группы, на четвертой – подгруппы и на пятой – виды продукции. Дополнены коды 2-5 разрядных группировок товаров нулями до 6 разрядов. Они записываются в промежутке между 2 и 3 разрядом. В ОКП классификация продукции может быть завершена на 3, 4 либо 5 ступени классификационного деления. Во время записи отдельных наименований возможно использование сокращенных форм записи с заменой лексических элементов. В таких случаях:

• Предшествующее наименование либо его часть, которая соответствует опускаемой части, отделяют косой чертой
• Вместо опускаемой начальной части полного наименования ставят тире, если данная часть повторяет предшествующее наименование

Для разграничения и понимания применяемых понятий в отдельные позиции ОКП включены пояснения. Приведены пояснения непосредственно под тем наименованием позиции, к которой они имеют отношение.

Для кодирования иноаспектных группировок в ОКП применяют «нулевые» группировки. Образованы иноаспектные группировки по признакам, которые отличны от признаков группировок квалификационного основного деления. Как правило, содержание «нулевых» группировок определено алгоритмом сбора, то есть перечнем входящих в них группировок классификационного основного деления. В конце наименования «нулевые» группировки отмечены условным знаком «*».

Скачать классификатор ОКП

Информация, размещенная в справочнике kodifikant.ru, носит исключительно справочный характер. Все государственные стандарты, образцы и бланки документов и проч. предназначены только для ознакомления и не являются официальными копиями последних. Обратная связь

КЛАСИФІКАТОР ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ України

Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП) є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93р. № 326 “Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики”. ДКПП призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Використання ДКПП забезпечує умови для вирішення таких завдань: – виконання комплексу облікових функцій щодо продукції та послуг в рамках робіт з державної статистики; – складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції та послуг відповідно до системи національних рахунків; – проведення зіставлення національних статистичних даних з даними Статистичної Комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН; – подання інформації про вітчизняну продукцію та послуги на ринки інших країн через відповідні кодові позначення; – організація та забезпечення функціонування системи оподаткування суб’єктів господарювання; – створення інформаційних систем для забезпечення зовнішньоекономічних зв’язків та торговельної діяльності з виходом на міжнародні електронні системи пересилання даних; – використання кодів продукції та послуг ДКПП з системою перехідних ключів як засіб спілкування під час роботи з міжнародними банками даних в інформаційно-обчислювальних мережах. Об’єктом класифікації в ДКПП є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності. ДКПП гармонізований з Державним класифікатором України ДК 009–96 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД). Об’єктам класифікації КВЕД на ієрархічних рівнях “секція – клас”, як правило, відповідає класифікаційна позиція або група позицій ДКПП. Але ДКПП має більш глибоку деталізацію класифікаційних угруповань продукції та послуг. Це викликано гармонізацією ДКПП з Європейською класифікацією продукції та послуг за видами діяльності (СРА), яка, у свою чергу, пов’язана з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (НS) та Комбінованою номенклатурою Європейського співтовариства (СN). З метою збирання, обліку та оброблення статистичної інформації про продукцію промислового виробництва, а також вирішення завдань макро- і мікроекономічного рівня ДКПП містить номенклатуру типів продукції (розділи 13 – 36), гармонізовану з Переліком промислової продукції (РRODСОМ), який віддзеркалює об’єкти обстеження промислового виробництва в межах Європейського співтовариства. Усе це забезпечує гармонізацію ДКПП з європейськими класифікаціями і створює умови для переходу України на міжнародну систему обліку та статистики. Продукція та послуги галузей економіки — сільського господарства, рибного господарства, добувної промисловості, обробної промисловості, будівництва, торгівлі, транспорту, державного управління тощо — згруповані в блоки (17 секцій та 16 підсекцій), які позначаються великими літерами латинського алфавіту. Ці літери не використовуються безпосередньо для ідентифікації продукції та послуг, а введені лише для зручності користувача. За формою викладу ДКПП складається з блоку ідентифікації та блоку назви класифікаційних угруповань. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації та послідовну систему кодування із застосуванням цифрового коду. Загальна структура цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань у ДКПП відповідає такій схемі: XX – розділ; ХХ.Х – група; ХХ.ХХ – клас; ХХ.ХХ.Х – категорія; ХХ.ХХ.ХХ – підкатегорія; ХХ.ХХ.ХХ.ХХХ – тип. Приклад 10.10.11.100, де 10 — розділ “Вугілля кам’яне, вугілля буре та торф”; 10.1 — група “Вугілля кам’яне”; 10.10 — клас “Вугілля кам’яне”; 10.10.1 — категорія “Вугілля кам’яне”; 10.10.11 — підкатегорія “Вугілля кам’яне неагломероване”; 10.10.11.100 — тип “Вугілля сортове”. Літерні позначення та цифрові коди ДКПП, що охоплюють класифікаційні угруповання “секція — підкатегорія”, повністю відповідають позначенням та кодам Європейської класифікації продукції та послуг за видами діяльності (СРА). Кодування продукції та послуг на нижчому класифікаційному рівні – тип – здійснюється за фасетною схемою, в якій самі фасети також структуризовані. Це забезпечує більшу стійкість структури ДКПП у процесі його ведення за рахунок того, що основні оперативні зміни об’єктів класифікації відбуваються на цьому рівні. Цифрові коди на рівні сьомого, восьмого та дев’ятого розрядів призначені для деталізації типів продукції та послуг з урахуванням особливостей економічної діяльності в Україні. Цифрові коди продукції для розділів 13 – 36 на рівні восьми розрядів відповідають кодам продукції за РRODСОМ. Гармонізація ДКПП за кодами з СРА та РRODСОМ дає змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення із статистичними даними Євростату без перехідних ключів і забезпечує можливість входження через систему перехідних ключів до зовнішньо-торговельних номенклатур (НS/СN) та центральної класифікації товарів (СРС). Введення в дію ДКПП припиняє чинність «Общесоюзного классификатора промышленной и сельскохозяйственной продукции» (ОКП – К, ОКП – А) в Україні. Таблиці відповідності кодів ДКПП кодам ОКП та кодів ОКП кодам ДКПП (на рівні підкатегорії) подані відповідно в довідкових додатках А та Б. Зміни до ДКПП внаслідок змін у КВЕД, європейських класифікаціях СРА та РRODСОМ, а також за пропозиціями міністерств, відомств і т. ін., погоджені в установленому порядку, вносить організація, що здійснює ведення ДКПП. У ДКПП використовуються такі основні терміни та їхні визначення: Продукція – результат діяльності чи процесів. Примітка. Продукція може містити послуги, обладнання, перероблювані матеріали, програмне забезпечення чи їхні комбінації (ДСТУ 3230-95). Виріб – одиниця промислової продукції, кількість якої обчислюють у штуках (екземплярах) (ДСТУ 3278-95). Послуга – наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача. Примітка 1. Постачання чи використання матеріальних видів продукції може бути частиною надання послуги. Примітка 2. Послуга може бути пов’язана з виробництвом та постачанням матеріальної продукції (ДСТУ 3230-95). Споживач – отримувач продукції, яка надається постачальником. Примітка 1. У контрактній ситуації споживач може називатися покупцем. Примітка 2. Споживачем може бути, наприклад, кінцевий споживач, користувач, пільговий споживач чи покупець. Примітка 3. Споживач може бути зовнішнім чи внутрішнім. (ДСТУ 3230-95). Для запису окремих назв об’єктів класифікаційних угруповань у ДКПП прийняті такі скорочення: – відкидається попередня назва об’єкта чи її частина, якщо вони далі повторюються, а замість них ставиться «тире»; – попередня назва об’єкта чи її частина, що відкидаються, відокремлюються похилою рискою. Приклад 31.10.22.300 Електродвигуни змінного струму однофазні/ 31.10.22.310 – потужністю 37,5-75 Вт 31.10.22.330 – потужністю 75-375 Вт 31.10.22.350 – потужністю 375-750 Вт 31.10.22.500 – потужністю більше 750 Вт Скорочення “н.в.і.у.” означає “не введені в інші угруповання”, “поз.” – класифікаційна позиція.

• Довідники

• КОАТУУ / КАТОТТГ 2021
• КАТОТТГ 2021
• КВЕД – 2005
• КВЕД – 2010
• Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку
• КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ВАНТАЖІВ 2014 України
• НСПГ 2014
• НПРА 2014
• КЗЕП 2012
• Банки України
• ДКУД ДК 010-98
• КІСЕ
• КОПФГ
• Телефонні коди міст України
• Міжнародні телефонні коди
• Поштові індекси
• ТНВЭД / УКТЗЕД 2011
• Класифікатор будівель та споруд
• НОМЕНКЛАТУРА ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 2014
• Номенклатура продукції будівництва
• Класифікатор відходів
• Класифікація послуг, пов’язаних з відходами
• Класифікатор професій
• Класифікатор продукції і послуг
• Міжнародні штрихові коди
• Умовні позначення областей України на номерних знаках автомобілів

• Партнери

Определяем код типа объекта

Чтобы заполнить ф. № 20-ОПП, плательщику налога нужно не только иметь на руках информацию о своем объекте налогообложения, но и правильно выбрать код типов объектов именно для своего имущества. Этот код пригодится плательщику для заполнения аж целых двух граф этой формы. О том, что это за код и как его выбрать, поговорим дальше.

Значение Справочника

Как только плательщик налога приступает к заполнению ф. № 20-ОПП, у него наверняка возникнут вопросы с заполнением гр. 3 «Тип об’єкта оподаткування» и гр. 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування». О правилах заполнения этих граф читайте «Правила заполнения формы № 20-ОПП» этого номера. Из этих правил следует, что основой для их заполнения является информация о типе определенного объекта (то есть коде) из рекомендованного Справочника типов объектов налогообложения, который обнародован на официальном веб-портале ГНС (tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html) и размещается на информационных стендах в налоговой

Не секрет, что в справочнике просто беспорядочно и без логики приведены названия и коды для разных объектов. При этом там указаны именно те объекты, которые, по мнению фискалов, являются объектами налогообложения.

Как должно быть по НКУ. Напомним, что п. 63.3 НКУ указывает на то, что ф. № 20-ОПП подают относительно всех объектов налогообложения и объектов, связанных с налогообложением, то есть относительно имущества и действий, в связи с которыми у налогоплательщика возникают обязанности по уплате налогов и сборов. При этом такие объекты по каждому виду налога и сбора определяются согласно соответствующему разделу НКУ.

Чтобы понять, по каким объектам следует подавать ф. № 20-ОПП, а по каким нет, по сути, следует брать каждый отдельный объект и соотносить его характеристики с требованиями к объектам налогообложения, которые определены в НКУ.

Точно известно, что фискалы (БЗ 116.11) позволяют не подавать ф. № 20-ОПП относительно объектов налогообложения, таких как товары, доход (прибыль) или его часть, обороты по реализации товаров (работ, услуг) и операции по их поставке, которые отражаются в соответствующей налоговой отчетности. Поэтому и неудивительно, почему таких объектов налогообложения в Справочнике нет.

Если отбросить все эти мелкие «оборотные» объекты налогообложения, то по факту среди объектов, по которым следует подать ф. № 20-ОПП, остаются только крупногабаритные объекты. В частности, это все недвижимое имущество (дома, сооружения, земли и т. п.) и часть большого движимого имущества (автомобили, техника и т. п.).

Поэтому, по идее, в этом Справочнике должны были быть собраны все коды, которые присваиваются объектам налогообложения за НКУ.

Как оно по Справочнику. Но, к сожалению, это не так.

При формировании Справочника налоговики решили не брать названия объектов налогообложения, которые фигурируют в НКУ, а заполнили этот Справочник простонародными названиями

Так, например, в Справочнике вы не отыщете такого объекта, как нежилая недвижимость, которая является объектом налогообложения для налога на недвижимость. В то же время в нем упоминается целый ряд производных объектов, например, жилой дом (код 685), дом торговли (код 102) и т. п. И таких случаев огромное количество.

Если подробно пересмотреть этот Справочник, то в нем вы отыщете немного именно чисто объектов налогообложения, определенных НКУ. В нем в основном упомянуты объекты, через которые налогоплательщик осуществляет свою деятельность. Например, в Справочнике вы можете найти бутик (109), отделение магазина (код 156) и т. п.

Учитывая это, не редкость, когда плательщик в Справочнике не отыщет определенных объектов, которые по правилам НКУ являются объектами налогообложения. Поэтому далее поговорим, как быть в этом случае.

Если в Справочнике нет кода

Довольно часто плательщики не могут отыскать в Справочнике код для своего объекта. Поэтому можно говорить, что когда кода нет, то и данные об объекте в ф. № 20-ОПП писать не следует. Но зная о последствиях, которые могут ожидать плательщика за это, лучше все же данные об объекте показать. Но как это сделать?

Традиционно налоговики рекомендовали (БЗ 116.11) для заполнения ф. № 20-ОПП брать из Справочника тот тип объекта налогообложения, который по своему функциональному назначению наиболее отвечает вашему объекту.

Так, например, если предприятие приобрело станок, который находится в обувном цехе, то следует включать фантазию и искать в Справочнике объекты, которые по функциональному назначению подобны ему. Такой объект, близкий по функциональному назначению к станку, есть, например, под кодом «19» — «Автоматы». В этой связи в ф. № 20-ОПП лицо, которое приобрело станок, должно показать его так, как на рисунке ниже.

Но эта консультация не действует с 27.07.2020 г. Сейчас на подобный вопрос фискалы отвечают несколько иначе. Так, в категории 116.11 БЗ они указывают, что, руководствуясь принципом укрупнения и учитывая, что такое оборудование размещено в помещении или на территории, приспособленных для их функционирования, типы объектов налогообложения «станок», «технологическое оборудование», «технические агрегаты» можно отнести к имеющемуся у субъекта типу объекта налогообложения, который наиболее отвечает определению места нахождения/хранения такого оборудования, например, «148» — «Цех», «325» — «Мастерская», «327» — «Мастерская швейная», о котором, в случае отсутствия информации о нем в контролирующем органе, субъекту необходимо сообщить как об объекте налогообложения.

если заполняете ф. № 20-ОПП относительно объекта, которого нет в Справочнике, то вам по принципу укрупнения следует указывать код не самого объекта, а код объекта, где актив находится

Так следует делать и когда в Справочнике нет кода для вашего обьекта (БЗ 116.11).

Учитывая это, когда плательщик уже подал информацию о том, что у него, например, есть цех, и после он приобрел станок, который будет стоять в этом цехе и для которого нет отдельного кода, то ему отдельно информировать о нем фискалов не следует. Потому что он уже подал данные о цехе в налоговую и одновременно, получается, сообщил и о станке, который в нем стоит.

Логика работает до тех пор, пока какой-то из объектов, по которому нет кода в Справочнике и который укрупнили под одним объектом (цех), не изменит состояние: например, его передадут в аренду. Вот тогда, наверное, следует выделить станок как отдельный объект и подать относительно него ф. № 20-ОПП с данными о том, что он передан в аренду. И тогда мы опять возвращаемся к определению кода такого объекта. На наш взгляд, здесь лучше определить такой код по старинке: опираясь на функциональное назначение тех объектов, которые есть в Справочнике.

То есть при передаче в аренду объекта, для которого нет кода, вам следует в Справочнике найти тот код, который по своему функциональному назначению наиболее отвечает вашему объекту. Если это станок, то берем код «19» — «Автоматы».