Ріст та розвиток пшениці

Від посіву до збору врожаю пшениця проходить три різні етапи росту та розвитку: Закладання, Формування, Дозрівання.

Фази розвитку пшениці

Закладання

Фаза закладення починається з моменту посіву і триває до початку стадії виходу в трубку. Протягом цього періоду розвиваються продуктивні пагони і первинні корінці, а також починає формуватися листковий покрив. Компоненти врожаю (число колосків і зерен на м2) можна встановити до закінчення цієї фази. Темпи росту рослин залежать від умов довкілля. У похмурі і прохолодні дні ріст сповільнюється. При вирощуванні ярої пшениці ця фаза завершується швидко, оскільки її зазвичай сіють у погожі дні з більш високою температурою повітря.

Формування

Фаза формування починається з моменту утворення першого вузла і триває до цвітіння. Це найважливіший період розвитку, протягом якого формуються листя, глибинна коренева система і фертильні частини квіток, а також накопичуються запаси поживних речовин у стеблі. Завершується формування листкового покриву, і тепер він здатний вловлювати 95% фотосинтетично-активного випромінювання (ФАР). Темпи росту рослин у фазі формування дуже швидкі, тому щоденна потреба в запасах поживних речовин в ґрунті підвищена. Цю стадію часто називають фазою активного росту.

Дозрівання

Фаза дозрівання починається одразу після цвітіння і триває до наливу зерна і його дозрівання. Протягом цього періоду визначаються основні компоненти врожаю, такі як: кількість зерна на м2 і їх вага. Необхідно підтримувати рівень запасу азоту і збереження прапорцевого листка, які забезпечують надходження до 70% вуглеводів в зерна.

Нижче представлений загальний план розвитку пшениці (скорочена версія тексту, представленого в довіднику з розвитку пшениці Комітету зернових культур Великобританії):

Фази росту пшениці

Етапи росту рослин пшениці можна представити більш детально за допомогою різних шкал, прийнятих до використання в останні роки. Найбільш широко використовуються три з них: шкала Задокса, Фікеса і Хауна. Проте, шкала Задокса найчастіше застосовується при прийнятті рішень з питань живлення. Нижче представлено докладний опис шкали:

Особливості вирощування та фази зростання пшениці

Пшениця має найбільшу частку експорту в українській економіці. Ця цінна зернова культура незамінна у багатьох сферах життя людини, а в першу чергу – в харчовій промисловості! З борошна виготовляють найрізноманітніші продукти харчування, починаючи з хлібобулочних виробів й закінчуючи кондитерськими стравами.

Вирощування цієї культури завжди було та залишається максимально прибутковим для агробізнесу, проте щоб отримати хороший урожай, треба пам’ятати деякі технологічні особливості вирощування пшениці й обирати оптимальний сорт.

Сорти пшениці

Усі сорти пшениці поділяються на озимину і ярину. Озима пшениця висівається восени, а ярова – навесні. Перший варіант має значно довший період вегетації в той час, як ярова росте досить інтенсивно і швидко. При цьому ярова пшениця цінується набагато вище, адже її зерно поживніше й корисніше. Саме з ярових сортів і отримують цільнозернову продукцію, яка показана при дієтичному харчуванні. А ось недоліком же ярових сортів вважається нестійкість до хвороботворних бактерій і псування різноманітними шкідниками.

Пшениця відноситься до досить вередливих культур і дуже чутлива до умов ґрунту. Наприклад, якщо попередником рослини буде кукурудза, рапс, гречка або зернобобові рослини, варто розраховувати на відмінний урожай. Вид ґрунту також має значення: краще всього пшениця росте на чорноземі, а оптимальний рівень кислотності ґрунту складає 6–7,5.

Також дуже важлива і температура повітря, при якій проходить процес вегетації рослини. Озима пшениця легко переносить морози в ґрунті, але з появою перших паростків зниження температури стає згубним для озимої пшениці. Ще чутливіша до падінь температури ярова пшениця.

Особливості посіву і дозрівання

Посів проводиться одним з трьох найоптимальніших способів: перехресним, рядовим або вузькорядним. Кращу врожайність показують перехресний і вузькорядний способи. Ці види посіву запобігають занадто надмірній засміченості ґрунту й дають повноцінно розвиватися кореневим системам рослини.

Стандарти висіву твердих сортів пшениці передбачають 5–6 млн насіння на один га площі, а м’яких сортів – близько 4–5 млн.

Хороша врожайність досягається й завдяки оптимальному вдобрюванню під час зростання. Стандартна технологія передбачає 1 кг фосфору, 2 кг калію і 3–4 кг азоту на 100 кг зерна та 100 кг соломи. Це співвідношення повністю відшкодовує потребу рослини в мікроелементах, які неможливо повністю отримати з ґрунту. Краще всього вносити добрива в період трубкування культури.

Існує шість фаз дозрівання пшениці: проростання, кущіння, формування стебла, колосіння, викидання квітки та дозрівання. Перші сходи з’являються вже через 15–25 днів після посіву, якщо температура повітря досягає 12–17 градусів. Найбільш активне зростання відбувається при показниках в 20–25 градусів. Кущіння рослини настає, коли утворюється перші 3–4 листи. Посилити цей етап можна за допомогою внесення азотних добрив.

Стадія стеблування спостерігається, коли утворюється перший стебловий вузол на висоті 5 см від ґрунту. Етап колосіння, що настає після стеблування, характеризується викидом колосу. В цей час краще всього обробляти посів фунгіцидними засобами. Успішність цього періоду залежить від кількості вологи в ґрунті.

Цвітіння відбувається через 2–3 тижні після колосіння. Під час останнього етапу, дозрівання, відбувається дозрівання і наливання зерна. Дуже важливо, щоб в цей час було достатнє зволоження, адже вода значно прискорює цей процес.