Хвойні рослини в ландшафтному дизайні – 50 фото-схем

Сьогодні хвойні рослини в ландшафтному дизайні надзвичайно популярні. Важко уявити гармонійний сад без них. Ми любимо їх за невибагливість, витривалість, стійкість до засухи та морозів і, звичайно ж, за високу декоративність. В зимовому саду вони, взагалі, безцінні, але і на фоні літнього різнобарв’я насичена зелень хвойних не буде зайвою. «ЗЕЛЕНА САДИБА» пропонує вашій увазі 50 готових фото-схем ландшафтних композицій з хвойними рослинами. Дивіться, обирайте свої та не баріться втілювати в життя! Бо чи не єдиний мінус хвойних – вони дуже повільно ростуть. Зате можуть практично миттєво створити ефект озеленення нової ділянки.

Хвойні рослини в ландшафтному дизайні – 50 фото-схем

Зміст:

Хвойні рослини – за що любимо?

Важко переоцінити переваги використання хвойних в ландшафтному дизайні. Навіть найпростіший міксбордер вони можуть перетворити на оригінальну композицію (перегляньте, до речі, 40 ідей квітників своїми руками). Паралельно з їх високою декоративністю садівники відмічають наступні плюси цих рослин:

• Більшість хвойних можуть прекрасно рости в напівтіні;
• Гарно розвинена коренева система дозволяє без проблем переносити довготривалі періоди засухи. Є види, які, взагалі, віддають перевагу кам’янистим ґрунтам. За рахунок потужних коренів хвойні рослини добре підходять для укріплення схилів;
• Більшість легко переносять обрізку, особливо, туї. Це дає змогу садівникам створювати цікаві зелені фігури, які прикрашають, так звані, англійські сади. А деякі – від природи формують крону правильних геометричних фігур, тому, взагалі, не потребують ніякого догляду;
• Хвойне дерево – джерело корисних фітонцидів. Прогулянка хвойними насадженнями позитивно впливає, як на фізичний, так і на емоційний стан людини;
• Ці рослини чудово переносять забруднене середовище середмістя;
• Шишки хвойних приваблюють до дерев пірнатих. А якщо ви змайструєте для них ще й хатку, вони весь рік радуватимуть вас веселим щебетанням.

Хвойні рослини – використання в ландшафтному дизайні

Але навіть якби всіх вище перелічених переваг хвойних і не було, ми б вирощували їх тільки за те, що вони прикрашають наші сади у будь-яку пору року. Уявити собі гарний осінньо-зимовий сад без хвойних практично неможливо.

Хвойні рослини ідеальні для створення:

• Міксбордерів;
• Рокаріїв;
• Живих огорож;
• Композицій кругового огляду;
• Будь-яких схем квітників;
• Японського саду;
• інших ландшафтних модулів.

Різноманіття розмірів, форм і кольорів роблять хвойні рослини незамінними для ландшафтного дизайну будь-якої ділянки. До того ж хвойний сад гарно поєднується з камінням, мохом, гравієм і т.д. Головне правило при створенні хвойних композицій – контрастність. Підбирати рослини треба,зважаючи на місце, де вони будуть рости. Так, якщо ділянка мала, перевага віддається карликовим і сланким хвойним.

Крім того, створюючи ландшафтний дизайн своїми руками з використанням хвойних, треба обов’язково враховувати фактор добросусідства. Хвойні рослини гарно переносять поблизу себе:

• декоративні трави і злаки;
• квіти, особливо, лілії;
• більшість листопадних декоративних дерев і кущів;
• верес – їх улюбленець.

Як не дивно, але найбільше хвойні рослини конфліктують з собі подібними. Так, не рекомендується висаджувати ялиці і ялини поряд з соснами і кедрами – вони не дружать. Туї не люблять ялинок, а модрина – відома індивідуалістка, взагалі, капризує поряд з будь-якими хвойними поблизу. Враховуйте і це, висаджуючи новорічну ялинку в контейнері в саду після свят.

Крім того, погано на самопочуття хвойних рослин впливають береза і черемшина, які ростуть поблизу. Справа в тому, що останні дуже активно поглинають поживні речовини з ґрунту, не залишаючи нічого «смачненького» для хвойних.

А ось сусідство з квітучими і запашними трояндами хвойники переносять прекрасно. І ландшафтний дизайн практичного саду від такого сусідства тільки виграє. Та, на жаль, вічнозелені хвойні протипоказані королевам саду, бо занадто підкислюють ґрунти. Троянди цього не люблять.

Хвойні рослини – фото-схеми ландшафтних модулів

1.Ялівець звичайний ‘Stricta’ 5.Сосна гірська 2.Ялівець скельний ‘Skyrocket’ 6.Модрина європейська ‘Pendula’ 3.Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 7.Рододендрон 4.Ялина шорстка ‘Compacta’ 8.Молочай кипарисовий

1. Модрина європейська ‘Pendula’ 7. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 2. Котовник Фассена ‘Walkers Low’ 8. Тис ягідний 3. Ялина колюча ‘Maigold’ 9. Віола, Анютині очі 4. Туя західна ‘Aurea’ 10. Вейгела квітуча ‘Purpurea Nana’ 5. Ялина блакитна ‘Glauca Compacta’ 11. Вейгела корейська 6. Ялиця корейська 12. Туя західна ‘Danica’

1. Ялина сербська ‘Nana’ 4. Туя західна ‘Salaspils’ 2. Модрина європейська ‘Pendula’ 5. Дивосил мечолистий 3. Туя західна ‘Holmstrup’ 6. Ялина ‘Pumila Glauca’

1. Ялина блакитна ‘Glauca’ 7.Сосна гірська ‘Winter Gold’ 2. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 8. Лаванда вузьколиста ‘Dwarf Blue’ 3. Ялина шорстка 9.Туя західна ‘Salaspils’ 4. Ялина сербська ‘Pendula’ 10. Дивосил мечолистий 5. Туя західна ‘Holmstrup’ 11. Ліатріс колосковий 6. Туя західна ‘Dumosa’

1. Туя західна ‘Malonyana’ 6.Дерен отприсковий ‘Kelseyi’ 2. Туя західна ‘Aurea’ 7.Барбарис Тунберга ‘Carmen’ 3. Туя західна ‘Globosa’ 8.Верба повзуча ‘Nitida’ 4. Дерен білий ‘Aurea’ 9.Барбарис Тунберга ‘Green Carpet’ 5. Туя західна ‘Umbraculifera’ 10.Барбарис Тунберга ‘Aurea’

1. Туя західна ‘Columnaris’ 7. Кипарисовик Лавсона ‘Dzintra’ 2. Туя західна ‘Wagneri’ 8. Верба повзуча ‘Nitida’ 3. Ялина блакитна ‘Koster’ 9. Барбарис Тунберга ‘Aurea’ 4. Туя західна ‘Malonyana’ 10. Дерен отприсковий ‘Kelseyi’ 5. Ялина сибірська ‘Seminskaja’ 11. Дерен білий ‘Aurea’ 6. Туя західна ‘Globosa’ 12. Барбарис Тунберга ‘Red Pilar’

1. Вербена буенос-айреська 4. Спірея японська ‘Goldmound’ 2. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 5. Манжетка м’яка ‘Auslese’ 3. Дерен білий ‘Aurea’

1. Ялина шорстка 9. Сибірський кедр 2. Туя західна ‘Holmstrup’ 10. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 3. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 11. Туя західна ‘Dumosa’ 4. Туя західна ‘Aurea’ 12. Туя західна ‘Salaspils’ 5. Дерен білий ‘Aurea’ 13. Лобулярія приморська 6. Ялина сербська ‘Nana’ 14. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 7. Ялина блакитна ‘Glauca’ 15. Тсуга канадська ‘Nana’ 8. Модрина європейська ‘Pendula’ 16. Міскантус китайський ‘Fruhe Hybriden’

1. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 5. Вейгела квітуча ‘Purpurea Nana’ 2. Модрина європейська ‘Pendula’ 6. Ялина канадська ‘Conica’ 3. Ялина шорстка ‘Compacta’ 7. Віола, братки 4. Рододендрон пукханскій

1. Ялина шорстка 7. Ялина ‘Nidiformis’ 2. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 8. Спірея японська ‘Goldmound’ 3. Ялівець звичайний ‘Cracovica’ 9. Модрина європейська ‘Pendula’ 4. Сосна звичайна ‘Watereri’ 10. Тис ягідний 5. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 11. Фіалка Віттрока або Братки 6. Манжетка м’яка ‘Auslese’ + Тюльпан 12. Молочай кипарисовий

1. Туя західна ‘Holmstrup’ 6. Ялина сербська ‘Pendula’ 2. Ялівець звичайний ‘Cracovica’ 7. Ялина канадська ‘Conica’ 3. Модрина європейська ‘Pendula’ 8. Котовник Фассена ‘Walkers Low’ 4. Ялина колюча ‘Glauca’ 9. Материнка звичайна ‘Thumbles’ 5. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 10. Віола, братки

1. Ялина сербська ‘Nana’ 6. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 2. Туя західна ‘Holmstrup’ 7. Ялина ‘Pumila Glauca’ 3. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 8. Тсуга канадська ‘Nana’ 4. Кипарисовик Лавсона ‘Dzintra’ 9. Ялівець звичайний ‘Green Pencil’ 5. Ялина колюча ‘Glauca’ 10. Лобулярія приморська (аліссум морський)

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 6. Ялина колюча ‘Maigold’ 2. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 7. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 3. Дерен білий ‘Aurea’ 8. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 4. Модрина європейська ‘Pendula’ 9. Ялівець середній ‘Gold Star’ 5. Ялина шорстка ‘Compacta’ 10. Материнка звичайна ‘Thumbles’

1. Ялина шорстка 6. Дерен білий ‘Aurea’ 2. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 7. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 3. Туя західна ‘Aurea’ 8. Ялиця корейська 4. Ялина колюча ‘Maigold’ 9. Ялина канадська ‘Sanders Blue’ 5. Ялина колюча ‘Compacta’

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 9. Модрина європейська ‘Pendula’ 2. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 10. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 3. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 11. Тис ягідний 4. Ялина колюча ‘Maigold’ 12. Спірея японська ‘Goldmound’ 5. Туя західна ‘Aurea’ 13. Манжетка м’яка ‘Auslese’ + Тюльпан 6. Дерен білий ‘Aurea’ 14. Вейгела корейська 7. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 15. Молочай кипарисовий 8. Ялівець звичайний ‘Cracovica’

1. Туя західна ‘Aurea’ 8. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 2. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 9. Тис ягідний 3. Ялина сербська ‘Nana’ 10. Спірея японська ‘Goldmound’ 4. Ялина колюча ‘Maigold’ 11. Вейгела квітуча ‘Purpurea Nana’ 5. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 12. Вейгела корейська 6. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 13. Туя західна ‘Danica’ 7. Дерен білий ‘Aurea’ 14. Примула

1. Ялина ‘Frohburg’ 5. Котовник Фассена ‘Walkers Low’ 2. Туя західна ‘Dumosa’ 6. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 3. Ялина канадська ‘Conica’ 7. Ялина колюча ‘Maigold’ 4. Материнка звичайна ‘Thumbles’ 8. Тис ягідний ‘Washingtonii’

1. Ялівець скельний ‘Skyrocket’ 3. Гейхера американська ‘Palace Purple Select’ 2. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 4. Барбарис Тунберга ‘Carmen’

1. Віола, братки 4. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 2. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 5. Тис ягідний 3. Чебрець лимоннопахучий ‘Golden Dwarf’

1. Ялівець скельний ‘Skyrocket’ 4. Дерен білий ‘Aurea’ 2. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 5. Рододендрон 3. Ялина колюча ‘Maigold’ 6. Віола, братки

1. Туя західна ‘Aurea’ 4. Ялина канадська ‘Conica’ 2. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 5. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 3. Котовник сибірський 6. Тис ягідний ‘Washingtonii’

1. Міскантус китайський ‘Fruhe Hybriden’ 4. Дивосил мечолистий 2. Туя західна ‘Salaspils’ 5. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 3. Наперстянка гиб. клубнеквітна ‘Summer King’ 6. Лобулярія приморська (аліссум морський, каменнік)

1. Туя західна ‘Dumosa’ 5. Туя західна ‘Dumosa’ 2. Лаванда вузьколиста ‘Dwarf Blue’ 6. Лобулярія приморська (аліссум морський) 3. Туя західна ‘Salaspils’ 7. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 4. Ліатріс колосковий

1. Туя західна ‘Holmstrup’ 8. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 2. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 9. Ялина сербська ‘Nana’ 3. Туя західна ‘Aurea’ 10. Туя західна ‘Salaspils’ 4. Модрина європейська ‘Pendula’ 11. Ялина ‘Pumila Glauca’ 5. Ялина колюча ‘Glauca’ 12. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 6. Туя західна ‘Dumosa’ 13. Лобулярія приморська (аліссум морський) 7. Ялина ‘Frohburg’

1. Сосна звичайна ‘Watereri’ 5. Тис ягідний ‘Semperaurea’ 2. Слива цистена ‘Oldenburg’ 6. Рододендрон канадський var album 3. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 7. Вейгела квітуча ‘Purpurea Nana’ 4. Модрина європейська ‘Pendula’

1. Туя західна ‘Holmstrup’ 9. Дерен білий ‘Aurea’ 2. Ялина сербська ‘Pendula’ 10. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 3. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 11. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 4. Туя західна ‘Dumosa’ 12. Спірея японська ‘Goldmound’ 5. Ялина колюча ‘Glauca’ 13. Манжетка м’яка ‘Auslese’ 6. Ялина колюча ‘Maigold’ 14. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 7. Котовник сибірський 15. Тис ягідний 8. Туя західна ‘Aurea’ 16. Модрина європейська ‘Pendula’

1. Модрина європейська ‘Pendula’ 5. Тис ягідний Washingtonii ‘ 2. Туя західна ‘Dumosa’ 6. Ялиця корейська 3. Котовник Фассена ‘Walkers Low’ 7. Верес звичайний 4. Ялина колюча ‘Maigold’ 8. Віола, братки

1. Вербена буенос-айреська 7. Дивосил мечолистий 2. Модрина європейська ‘Pendula’ 8. Туя західна ‘Salaspils’ 3. Туя західна ‘Holmstrup’ 9. Лобулярія приморська (аліссум морський) 4. Міскантус китайський ‘Fruhe Hybriden’ 10. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 5. Сосна сибірська 11. Тсуга канадська ‘Nana’ 6. Туя західна ‘Dumosa’

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 8. Сосна звичайна ‘Watereri’ 2. Туя західна ‘Aurea’ 9. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 3. Астільба 10. Спірея японська ‘Goldmound’ 4. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 11. Манжетка м’яка ‘Auslese’ 5. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 12. Тис ягідний 6. Дерен білий ‘Aurea’ 13. Модрина європейська ‘Pendula’ 7. Ялівець звичайний ‘Cracovica’ 14. Ялина шорстка ‘Compacta’

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 8. Міскантус китайський ‘Fruhe Hybriden’ 2. Ялина ‘Frohburg’ 9. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 3. Ялина сербська ‘Nana’ 10. Ялина ‘Pumila Glauca’ 4. Туя західна ‘Dumosa’ 11. Туя західна ‘Salaspils’ 5. Туя західна ‘Aurea’ 12. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 6. Туя західна ‘Holmstrup’ 13. Лобулярія приморська (аліссум морський) 7. Модрина європейська ‘Pendula’

1. Ялина шорстка 7. Модрина європейська ‘Pendula’ 2. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 8. Ялина шорстка ‘Compacta’ 3. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 9. Вербена буенос-айреськая 4. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 10. Туя західна ‘Danica’ 5. Ялівець звичайний ‘Cracovica’ 11. Гейхера американська ‘Palace Purple Select’ 6. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’

1. Туя західна ‘Dumosa’ 5. Материнка звичайна ‘Thumbles’ 2. Ялина колюча ‘Maigold’ 6. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 3. Котовник Фассена ‘Walkers Low’ 7. Ялина сербська ‘Nana’ 4. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 8. Верес звичайний

1. Туя західна ‘Wagneri’ 4. Дерен білий ‘Aurea’ 2. Ялина блакитна ‘Koster’ 5. Барбарис Тунберга ‘Carmen’ 3. Кипарисовик Лавсона ‘Dzintra’

1. Ялина сербська ‘Pendula’ 5. Туя західна ‘Aurea’ 2. Ялина шорстка 6. Котовник сибірський 3. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 7. Материнка звичайна ‘Thumbles’ 4. Ялина канадська ‘Conica’

1. Ялина шорстка 6. Тис ягідний ‘Semperaurea’ 2. Ялівець звичайний ‘Cracovica’ 7. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 3. Сосна звичайна ‘Watereri’ 8. Спірея японська ‘Goldmound’ 4. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 9. Віола, братки 5. Ялина ‘Nidiformis’ 10. Молочай кипарисовий

1. Туя західна ‘Holmstrup’ 7. Туя західна ‘Dumosa’ 2. Ялина колюча ‘Glauca’ 8. Туя західна ‘Salaspils’ 3. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 9. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 4. Ялина сербська ‘Nana’ 10. Тсуга канадська ‘Nana’ 5. Кипарисовик Лавсона ‘Dzintra’ 11. Лобулярія приморська (аліссум морський) 6. Сосна гірська ‘Winter Gold’

1. Ялина ‘Frohburg’ 3. Туя західна ‘Dumosa’ 2. Ялина колюча ‘Glauca’ 4. Ялина канадська ‘Conica’

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 7. Туя західна ‘Dumosa’ 2. Туя західна ‘Aurea’ 8. Туя західна ‘Salaspils’ 3. Туя західна ‘Holmstrup’ 9. Тсуга канадська ‘Jeddeloh’ 4. Модрина європейська ‘Pendula’ 10. Тсуга канадська ‘Nana’ 5. Міскантус китайський ‘Fruhe Hybriden’ 11. Лобулярія приморська (аліссум морський) 6. Сосна сибірська

1. Туя західна ‘Aurea’ 6. Дерен білий ‘Aurea’ 2. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 7. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 3. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 8. Віола, братки 4. Ялина колюча ‘Maigold’ 9. Тис ягідний 5. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 10. Спірея японська ‘Goldmound’

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 6. Манжетка м’яка ‘Auslese’ + Тюльпан 2. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 7. Спірея японська ‘Goldmound’ 3. Дерен білий ‘Aurea’ 8. Тис ягідний 4. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 9. Молочай кипарисовий 5. Модрина європейська ‘Pendula’

1. Туя західна ‘Boothi’ 4. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 2. Туя західна ‘Wagneri’ 5. Туя західна ‘Globosa’ 3. Ялина сибірська ‘Seminskaja’

1. Ялівець звичайний ‘Stricta’ 7. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 2. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 8. Тис ягідний 3. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 9. Вербена буенос-айреська 4. Ялина колюча ‘Glauca Compacta’ 10. Материнка звичайна ‘Thumbles’ 5. Дерен білий ‘Aurea’ 11. Ялівець середній ‘Gold Star’ 6. Ялина колюча ‘Maigold’

1. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 4. Ялина колюча ‘Glauca’ 2. Ялина шорстка 5. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 3. Туя західна ‘Holmstrup’ 6. Туя західна ‘Dumosa’

1. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 4. Ялина канадська ‘Conica’ 2. Міхуроплідник калінолістний ‘Darts Gold’ 5. Котовник Фассена ‘Walkers Low’ 3. Ялина сербська ‘Pendula’ 6. Материнка звичайна ‘Thumbles’

1. Туя західна ‘Malonyana’ 5. Дерен білий ‘Aurea’ 2. Туя західна ‘Europe Gold’ 6. Барбарис Тунберга ‘Aurea’ 3. Барбарис Тунберга ‘Red Pilar’ 7. Дерен отприсковий ‘Kelseyi’ 4. Кипарисовик Лавсона ‘Dzintra’ 8. Барбарис Тунберга ‘Carmen’

1. Ялина шорстка 5. Ялина шорстка ‘Compacta’ 2. Ялівець звичайний ‘Cracovica’ 6. Туя західна ‘Danica’ 3. Міхуроплідник калінолістний ‘Diabolo’ 4. Модрина європейська ‘Pendula’ 7. Гейхера американська ‘Palace Purple Select’

1. Туя західна ‘Boothi’ 5. Ялина ‘Maxwellii’ 2. Сосна сибірська 6. Ялівець козацький ‘Rockery Gem’ 3. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 7. Кипарисовик горохоплідний ‘Filifera Nana’ 4. Ялина колюча ‘Compacta’

1. Ялина сербська ‘Nana’ 5. Ялина сербська ‘Pendula’ 2. Ялина колюча ‘Glauca’ 6. Туя західна ‘Dumosa’ 3. Ялівець звичайний ‘Hibernica’ 7. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 4. Ялина шорстка 8. Лаванда вузьколиста ‘Alba’ + ‘Dwarf Blue’

1. Ялина сербська ‘Nana’ 4. Туя західна ‘Dumosa’ 2. Ялина ‘Frohburg’ 5. Кипарисовик Лавсона ‘Dzintra’ 3. Сосна гірська ‘Winter Gold’ 6. Лаванда вузьколиста ‘Alba’ + ‘Dwarf Blue’

1. Ялівець скельний ‘Blue Arrow’ 5. Вербена буенос-айреська 2. Дерен білий ‘Aurea’ 6. Тис ягідний ‘Washingtonii’ 3. Ялина колюча ‘Maigold’ 7. Ялівець середній ‘Gold Star’ 4. Модрина європейська ‘Pendula’

Наразі, це все. В наших наступних матеріалах шукайте статтю про те, як садити та доглядати хвойні рослини. (При посадці, зокрема, професіонали радять викоритовувати гідрогель.) А якщо ваші хвойні ще дуже маленькі, посійте однорічну кохію. Вона дуже схожа на кипарис чи тую і чудово піддається стрижці.

Сподіваємося, ці фото вам пригодяться, і ваш сад скоро стане ще прекраснішим. Підписуйтесь на новини нашого сайту, щоб не пропустити нові схеми квітників та інших ландшафтних модулів.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Ялина: фото, опис, види дерева

Ялина – вид хвойного дерева, досить поширений в лісах Євразії та Північної Америки. Її деревину здавна застосовували в будівництві та для промислових цілей. Втім, більше за все ялина відома як новорічне дерево та незмінний символ Нового року. Існує 35 її різновидів, які зустрічаються в різних куточках світу.

Ялина – класифікація та наукова назва рослини

Ялина – хвойне дерево однойменного роду із родини Соснові (Pinaceae). Найближчими її «родичами» є сосни, ялиці, кедри та модрини. До роду Ялина належать 35 видів, з яких найбільш відомою в Європі є смерека.

Наукова назва ялини – Picea. Вважається, що вона походить від латинського слова «pix», що перекладається як «живиця» («смола»).

В Україні найбільш поширеною є ялина звичайна, більш відома як смерека. У деяких регіонах країни вона має ще й інші назви. Наприклад, на Полтавщині це хвойне дерево відомо під назвою «єль», а на Хмельниччині – як «смеречина».

Вважається, що назва «смерека» походить від слів «присмерк» та «смеркання». Пов’язано це з тим, що у густому смерековому лісі нерідко навіть вдень панують сутінки.

Де росте ялина – типове середовище існування

Ялина – хвойне дерево, що зустрічається по всій північній половині світу. Вона може рости у бореальних лісах, прибережних районах та на значних висотах в горах. Проте найкраще за все ялина почувається в прохолодніших кліматичних умовах. Це дерево зазвичай не росте в більш теплих та вологих місцях.

У своєму рідному середовищі існування – холодних та помірних регіонах Північної півкулі – ялина живе понад 200 років. При вирощуванні на присадибній ділянці це хвойне дерево буде рости максимум до 60 років.

Цікавий факт! Більшість видів ялин має повільний темп росту. В середньому вони зростають лише на 15-30 см. Хоча деякі різновиди (наприклад, смерека та сіткінська ялина) ростуть набагато швидше, зростаючи за рік приблизно на 1 м.

Як виглядає ялина? Опис та характеристика дерева

Більшість людей уявляє ялину як вічнозелене дерево пірамідальної форми з голчастим листям. Зазвичай це уявлення справедливе. Більшість ялин можна легко впізнати за компактною, вузькою кроною та звисаючими густими гілками, що спрямовані вгору.

Проте існує понад трьох десятків видів цих хвойних дерев. Вони можуть відрізнятися за формою та розміром крони, а також за забарвленням гілчастого листя. Проте в цілому незалежно від виду будь-яка ялина має певні схожі риси.

Голки ялини

Хвоя у ялини дуже гостра та має пласку круглу основу. Якщо розрізати ялинкову голку вздовж, то виявиться, що вона складається з двох половинок, схожих на поперечний розріз конуса.

Зазвичай хвоя ялини набагато менша, ніж у інших видів вічнозелених дерев. Кожна голка окремо прикріплена до гілки, і її можна легка катати між пальцями.

Пухирі із живиці на корі ялини

Якщо уважно придивитися до кори ялини, то можна побачити подекуди невеликі смоляні пухирі вздовж її стовбура. Зазвичай вони мають розмір маленької горошини.

Спочатку ці пухирі із живиці можуть виглядати білими. Проте якщо залишити їх на сонці на декілька днів, то вони стануть темнішими (коричневими або чорними).

Ялинкові шишки

Ялина має конусоподібне насіння. Його забарвлення варіюється від червоного до зеленого залежно від виду рослини. Наприклад, шишки червоної ялини яскраво-червоні, а у ялини Енгельмана – темно-зелені.

Ялинкове насіння дуже колюче через жорсткі щетинки, що стирчать з нього. Коли вони відпадають, то залишають дірки в лусочках шишки, що надає їй форми пісочного годинника.

Тому ялинкові шишки здаються менш круглими, ніж їхні аналоги у інших хвойних дерев. Їх також можна досить легко зігнути.

Шишки ялин слугують їжею для лісових птахів в зимовий час. Найбільше до вподоби вони шишкарям та дятлам. Частина насіння падає на землю, та з’їдається лісовими мишами.

Види ялини

Більшість існуючих різновидів ялин має вигляд великих лісових дерев з гілками, пошарово розташованими навколо центрального стовбура. Голки у цих хвойних дерев ростуть поодинці зі стебла, а не пучками. Саме ця особливість дозволяє відрізнити ялину від сосни.

Ялина – одне з найвищих хвойних дерев, що зустрічається у вічнозелених лісах. Найбільший з її різновидів має висоту до 80-90 м. Деякі види ялини можуть мати крихітне голчасте листя. Інші різновиди мають плакучі гілки.

Також існує чимало декоративних форм з маленькими вузькими конусами, які є компактними версіями великого лісового варіанту. Нижче наведені найбільш розповсюджені види ялини з фото, характеристиками та сферою застосування.

Ялина європейська або звичайна (Picea abies)

Це найбільш відомий та найпоширеніший вид ялини у хвойних лісах Європи. Саме ялина європейська або звичайна в Україні відома під назвою «смерека».

Вона має пірамідальну густу крону яскраво-зеленого кольору та являє собою досить високе дерево, що сягає 25-40 м заввишки. Голчасте листя у ялини звичайної коротке з тупими кінчиками, а насіннєві шишки – довгі.

Смерека є одним з найшвидше зростаючих видів ялини. Вона зустрічається в верхніх ярусах багатьох хвойних та мішаних лісів. В горах ялина звичайна росте на висоті до 1800 м.

В Україні смерека поширена в Карпатах, значно рідше зустрічається в Прикарпатті та подекуди – в Поліссі та волинському лісостепу. Ялина звичайна становить приблизно 10% державного лісового фонду України.

Старі дерева ялини звичайної можна легко впізнати за довгими, плакучими гілками, що звисають з основних горизонтальних кінцівок. Хвоя у цього виду ялин м’якіша, ніж у більшості інших різновидів.

Завдяки м’якості та якості деревини смерека часто використовується для виготовлення музичних інструментів. Також вона чудово підходить для целюлози. У ландшафтному дизайні смерека зазвичай використовується у якості живоплотів.

Карликовий різновид ялини європейської Коніка встановлюється в домівках на новорічні свята як різдвяна ялинка. Це деревце має традиційну конусоподібну форму та щільне, яскраво-зелене голчасте листя.

Ялина звичайна або смерека – швидкозростаюче дерево до 25-40 м заввишки, що зустрічається в багатьох хвойних лісах Європи. Має пірамідальну форм з гілками, що ростуть вгору, коротку зелену хвою та довгі шишки.

Ялина колюча або блакитна (Picea pungens)

Цей вид ялини також відомий як колорадський, бо походить з американського Колорадо та є державним деревом цього штату. Він зустрічається в західних районах Північної Америки – від південної частини Айдахо до Нью-Мексико. Зазвичай ялина блакитна росте в Скелястих горах, на висоті від 1750 до 3000 м, поблизу водойм у гірських долинах.

Для цього хвойного дерева характерна пірамідальна форма та жорстка блакитно-зелена хвоя з сивуватим восковим нальотом. Шишки, подібно до голчастого листя, також мають блакитний колір.

Зазвичай висота ялини блакитної не перевищує 15 м у садових ландшафтах та 23 м – у дикій природі. Довжина хвої становить приблизно 3 см. Кора у цього виду легко відшаровується на відміну від більшості інших.

У Північній Америці саме цей вид ялини зазвичай використовують у якості традиційної новорічної ялинки. На відміну від інших вона дуже добре зберігає хвою. Крім того, її карликові сорти можна використовувати для озеленення приміщень та садів.

У ландшафтному дизайні найбільш популярні декоративні форми ялини колючої з яскравою сріблясто-блакитною хвоєю. Найбільш вражаючими є Hoopsii та Fat Albert, які мають звичайну висоту стовбура.

Серед карликових різновидів доволі популярними є Baby Blue, Bakeri та Baby Blue Eyes. Також існують плакучі форми блакитної ялини – Glauca Pendula і The Blues.

Ялина блакитна/колюча – поширений північноамериканський вид, що має пірамідальну форму та виразний блакитний відтінок хвої із коротких колючих голок.

Ялина східна (Pisea orientalis)

Іноді цей вид ялини ще звуть кавказьким через поширення в гірських лісах Великого Кавказу та Закавказзя. Також він зустрічається в окремих гірських регіонах Туреччини.

Ялина східна є типовим хвойним деревом гірської місцевості. Вона росте на висоті 1000-2500 м. Проте в прохолодних тінистих ущелинах ці ялини можна зустріти й на значно меншій висоті, до 200 м.

Ялина східна – досить високе хвойне дерево. Її висота може сягати 65 м, проте росте вона дуже повільно. Для цього виду ялини характерна вузько-конічна крона та дуже коротка хвоя (довжиною лише 4-8 мм). Довгі тонкі шишки розміщуються на самих верхівках ялинових гілок.

Навесні хвоя ялини східної має неймовірно смарагдове забарвлення. Проте влітку вона набуває світло-зеленого відтінку. Цей вид ялини дуже тіньовитривалий та навіть ще більше тіньолюбний. Зазвичай її деревину використовують у виробництві паперу. Також ялина східна чудово підходить для використання у якості брусу.

Цікавий факт! У ландшафтному дизайні найчастіше використовують декоративну форму цієї ялини – Aureospicata, що має приголомшливу хвою золотистого відтінку.

Ялина Брюера (Picea breweriana)

Ця ялина ще відома під назвою «плакуча» через звисаючі гілки з листям овальної форми. Вона зустрічається в лісах американських штатах Орегон та Каліфорнія. Видову назву це хвойне дерево отримало на честь свого першовідкривача – професора Вільяма Брюера.

Вважається, що ялина Брюера є найбільш древнім видом роду Ялина, який виник на теренах Північної Америки. Вона може сягати до 20-40 м заввишки та мати товщину стовбура до 1,5 м.

Для ялини Брюера характерне широке голчасте листя синьо-зеленого кольору. Воно стає повислим, коли висота дерева досягає 1,5-2 м.

Саме через незвичний вигляд хвої цей вид ялини зазвичай використовують як декоративну рослину для додання краси садам. Найбільшого поширення в ландшафтному дизайні вона здобула на теренах Європи.

Ялина червона (Picea rubens)

Ця ялина зустрічається в лісах на теренах Канади та окремих штатів США. На канадських територіях вона зростає на морських узбережжях приблизно на рівні моря. У Сполучених Штатах цей вид ялини є переважно гірським та зазвичай зустрічається на схилах гір Аппалачі на висоті 1100-1500 м.

Ялина червона може сягати 18-40 м заввишки та мати діаметр стовбура приблизно 10 м. Це високе вічнозелене дерево може проіснувати більше двох століть у своєму природному середовищі.

Крона у ялини червоної вузько-конічна. Забарвлення голчастого листя варіюється від лимонно-зеленого до темно-зеленого. Крихітні шишки мають яйцеподібну форму та блискуче помаранчево-коричневе забарвлення.

Деревина ялини червоної використовується для виготовлення будівельних матеріалів, підлоги та покрівлі, стовпів, фанери, меблів та музичних інструментів. Це хвойне дерево на теренах Північної Америки також може слугувати новорічною ялинкою.

Цікавий факт! Цей вид названий червоним через сіро-коричневу кору, яка червона всередині. Проте іноді його ще звуть жовтою ялиною – через світло-жовту деревину.

Ялина сербська (Picea omorika)

Ця ялина є ендеміком рослинного світу двох країн Балканського півострову – Сербії та Боснії і Герцеговини. Якщо більшість різновидів дерев цього роду росте у заболочених та вічнозелених лісах, то цей вид є виключенням.

Ялина сербська зростає на дуже крутих вапнякових схилах. Вона може зустрічатися на висоті від 800 до 1450 м в Боснії та Герцеговині та 100-1500 м – у Сербії.

Ялина сербська – пряме вічнозелене дерево з вузько-пірамідальною кроною, яка нагадує олівець. Вона може сягати до 50 м заввишки. Червоно-коричневі шишки у ялини сербської схожі на веретена, а голчасте листя має темно-зелене забарвлення.

Зазвичай цей вид ялини використовують у ландшафтному дизайні. Ці хвойні дерева культивують у багатьох садах та парках України. Також їх вирощують у багатьох садах Північної Європи.

Ялина сербська більш стійка до посухи, ніж звичайна/європейська. Природне дерево вирощують рідко. Проте існує декілька популярних карликових і компактних форм (наприклад, Nana чи Pimoko), які добре приймаються на сонячних ділянках саду. Також дуже цікавим є Pendula – різновид ялини сербської, яка має звичайний центральний стовбур та плакучі бічні гілки.

Цікавий факт! У видовій назві цього хвойного дерева слово «omorika» має сербське походження та перекладається як «ялина».

Ялина сітхінська (Picea sitchensis)

Ця ялина є найбільшою з усіх існуючих видів та ще відома як «королева лісу». Її висота може досягати до 80 м, тоді як товщина стовбура сягатиме 5 м. Також ялина сітхінська входить до п’ятірки найбільших за розміром хвойних дерев світу.

Навіть при поганих ґрунтових умовах ці хвойні дерева зростають швидше за будь-які інші види. Найвища з існуючих ялин цього виду має висоту 96,7 м.

Ялина сітхінська зустрічається в канадській Британській Колумбії та в окремих американських штатах (Аляска, Орегон, Вашингтон, Каліфорнія). Вона росте від узбережжя до крутих гірських схилів на висоті до 900-1100 м. Найбільші за висотою дерева цього виду зустрічаються на острові Ванкувер.

Ялина сітхінська вважається дуже цінним деревом. Темпи її вирубки перевищують заготівлю деревини всіх інших видів ялин. Найменші ялини сітхінські використовуються у паперовій промисловості.

Найбільші дерева цього виду знаходять застосування у сфері будівництва, створення вітрильних суден та малій авіації. Ялина сітхінська потребує прохолодного та вологого клімату, тому її майже не використовують у ландшафтному дизайні.

Сітхінська ялина має високий прямий стовбур, велику широку крону, синьо-зелену хвою, звисаючі з гілок тонкі шишки та лускату кору, яка легко відшаровується. Вона є 5-м за величиною видом хвойного дерева у світі.

Ялина сиза або біла (Picea glauca)

Ця ялина також відома як біла, канадська або глаука. Вона зустрічається на Алясці та в найбільш північних регіонах Канади. Крім того, цей вид ще в 18 ст. був завезений та поширений у країнах Західної Європи. У своєму ареалі на теренах Північної Америки ці ялини є найбільш розповсюдженими.

Ялина сиза виростає до 20-30 м заввишки та має густу конусоподібну крону, що сягає 60-120 см в діаметрі. Голчасте листя має сизо-зелений колір з блакитним відтінком. Якщо потерти цю хвою, то можна відчути запах, схожий на той, що має листя чорної смородини.

Канадська ялина має дуже цінну деревину – білу, м’яку та легку. Вона широко застосовується у будівництві та паперовій промисловості, а також для виготовлення гітар, ящиків, піддонів та іншої тари для транспортування.

Цей вид ялини також дуже популярний у ландшафтному дизайні. Вона має приблизно 20 декоративних форм, які відрізняються за конфігурацією крони та забарвленням гілок. У садах та парках України ялина біла є досить розповсюдженою та поступається за поширеністю лише ялині колючій.

Ялина сиза або біла – північноамериканський вид, який легко впізнати по лускатій білій корі, вузькій циліндричній кроні та довгій хвої. У порівнянні зі смерекою шишки у цього виду тонкі, але не такі довгі. Дерева виростають заввишки до 30 м.

Карликова ялина Коніка (Picea glauca Conica)

Найбільш відомою карликовою форма сизої ялини є Conica або Альберта, яка була створена в канадській Альберті в 1904 році. Вона є найбільш морозостійкою та має щільну, але м’яку яскраво-зелену хвою.

Ялина Коніка – найкращий вибір компактного новорічного деревця. Також цей підвид використовують для створення спіральних топіаріїв, які найчастіше можна побачити в горщиках біля вхідних дверей. Від початку 20 ст. та досі біла ялина Коніка є однією з найпопулярніших у вирощуванні.

Ялина сибірська (Picea obovata)

Ця ялина – розповсюджений вид у Північній Європі та Північній Азії (переважно у Монголії). Найчастіше вона зростає біля струмків та річок, поодинокими екземплярами в кедрових та ялинкових лісах. У горах цей вид ялини зустрічається на висоті до 2100 м.

Висота ялини сибірської може сягати 35 м. Це вічнозелене хвойне дерево має голчасте сіро-зелене листя зі звисаючими гілками. Для нього характерна конічна або циліндрична форма крони.

Зовнішньо ялина сибірська більш за все нагадує європейську, але відрізняється від неї коротшою хвоєю та меншими шишками. З її деревини отримують найкращу сировину для створення паперу.

Ялина чорна (Picea mariana)

Ця ялина – досить поширений вид в Канаді та окремих частинах Сполучених Штатів. Зазвичай вона зустрічається на болотах та заболочених територіях тайги, на висоті 150-800 м. Проте подекуди в західних горах ця ялина росте навіть на висоті 1500-1800 м.

В залежності від умов зростання ялина чорна може мати вигляд вічнозеленого дерева або чагарника. Її висота сягає 5-15 м, а діаметр стовбура – 25 см. Проте у Полярній Арктиці зустрічаються значно менші ялини чорні, часто – з кривим стовбуром, а іноді навіть у вигляду чагарника. Зростає цей вид дуже повільно.

Крона у ялини чорної вузько конічна, кора – тонка та луската, а гілки – короткі. Забарвлення голок варіюється від зеленого до блакитно-зеленого. Маленькі шишки мають веретеноподібну форму та темно-фіолетовий колір, який після дозрівання стає пурпурно-коричневим.

Чорна ялина має погану якість деревини. Тому вона не використовується для будівництва та виготовлення пиломатеріалів, як інші види. Замість цього ялина чорна може застосовуватися у якості балансової або поперечно-клеєної деревини.

Цікавий факт! Саме на ялині чорній найчастіше паразитує східна карликова омела (Arceuthobium pusillum), що надає страшного та містичного вигляду.

Ялина Енгельмана (Picea engelmannii)

Ця ялина – ще один типовий вид для теренів Північної Америки. Вона зустрічається переважно на північно-східному узбережжі континенту, як у Канаді, так й у Сполучених Штатах. Цей вид є найпоширенішим в Скелястих горах на висоті від 600 до 4000 м.

Ялина Енгельмана формує великі хвойні та мішані ліси разом із соснами, західними модринами та сизими ялинами. Її висота може сягати до 45 м (іноді – навіть до 60 м), а товщина стовбура становить 1,2 м (іноді – до 2-х м). Проте зростає цей вид ялини доволі повільно.

Крона у ялини Енгельмана вузько конічна, з голчастим блакитно-зеленим листям. Крихітні шишки темно-фіолетові, а після дозрівання – буро-коричневі.

Деревина цього виду ялин застосовується у будівництві, при створенні музичних інструментів (скрипок, фортепіано), меблів, фанери, балок та стовпів для огорож. У ландшафтному дизайні ці хвойні дерева зазвичай не використовуються.

Як відрізнити ялину від сосни та ялиці?

Ялина, сосна та ялиця – найпоширеніші види хвойних дерев. Тобто вони мають шишки та хвою. Однак між ними існують деякі ключові відмінності. Простіше за все відрізнити сосну та ялину за довжиною голок. У першого виду дерев вони довгі та плоскі, а у другого – короткі і легко скочуються.

Крім того, хвоя сосни зазвичай росте на гілках невеликими пучками (від двох до семи). У ялини на гілках ростуть окремі голки. Соснові голки ростуть групами по три, а ялинкові – парами.

Хвоя ялинки коротка та жорстка, тоді як у сосни – довга та м’яка. Ще однією відмінністю є форма дерева. Сосни зазвичай вищі та стрункіші, ніж ялини. Останні більш коротші та ширші.

Відрізнити ялину від ялиці найпростіше за все за розташуванням зрілих шишок. У першої вони звисають з гілок та неушкодженими падають з дерева. На відміну від них, зрілі шишки ялиці тримаються вертикально на гілках та розпадаються при падінні.

Також ялину та ялицю можна відрізнити за розташуванням голок. Ялинкове голчасте листя кріпиться до гілки за допомогою крихітного кілочка. На відміну від нього, голки ялиці прикріплені безпосередньо до стебла за допомогою чогось схожого на присоску.

Цікавий факт! Простіше за все впізнати ялину, подивившись на верхівку стовбура. Якщо з верхньої половини кола дерева не ростуть гілки, то швидше за все це саме ялина, а не якійсь інший вид.

Використання ялини

Ялина всім відома як новорічне деревце. Проте її застосування значно ширше. Ялина має відносно м’яку деревину, подібну до м’якої сосни, однак у порівнянні з сосновою більш якісну та довговічнішу. Саме тому вона досить поширена у сфері будівництва та паперового виробництва.

Крім того, з ялини роблять струнні музичні інструменти – гітари, скрипки, арфи. В залежності від певного виду ялинкову деревину можна використовувати для виготовлення паперу, бочок, каное та весел для них.

Також існує чимало декоративних різновидів ялини. Вони можуть прикрашати тінисті ділянки саду, де не приживаються інші рослини, або ж слугувати міцним та гарним живоплотом. Карликові форми ялини є найбільш поширеними у ландшафтному дизайні.

Стилі ландшафтного дизайну: який обрати

У якому стилі облаштувати простір прибудинкової території. Вибрати історичний або сучасний стиль. Які акценти будуть формотворними.

Усі рубрики

• Усі статті про нерухомість
• Купівля та продаж
• Кредитування. Іпотека
• Оренда нерухомості
• Технологія будівництва
• Ремонт і дизайн інтер’єру
• Вибір квартири у новобудові
• Усі новини нерухомості
• Новини забудовників
• Прогнози. Аналітика. Тенденції
• Конференції та події
• Тести

Ландшафтний стиль – це загальна система прийомів і форм, яка визначає зовнішній вигляд вашого екстер’єру. Вона передбачає використання певних типів рослинності, предметів декору і планування простору. Визначають 2 основних напрямки: історичні та сучасні. Всі стилі відносяться або до історичних, або до сучасних.

• англійський;
• голландський;
• кантрі;
• китайський;
• колоніальний;
• мавританський;
• прованс;
• регулярний
• середземноморський;
• японський.

• альпійський;
• мінімалізм;
• модерн;
• хай тек;
• екостиль.

Розглянемо більш докладно найпопулярніші з них.

Англійський стиль ландшафтного дизайну

Іноді англійський стиль ще називають пейзажним. Він склався ще в 18 столітті, і його основною ідеєю стала любов до природи і гармонія людини з зовнішнім середовищем. Його основні характеристики:

• плавні лінії;
• вертикальне озеленення;
• стежки, бруковані каменем;
• рельєфність, яка досягається за рахунок рослин різної висоти.

При оформленні ландшафту в англійському стилі зверніть увагу на в’юнкі рослини. Вони додадуть саду деякої дикості. Підійдуть такі рослини: плющ, виноград, англійські троянди (рамблери). Важливо використовувати в декорі різні види квітів: бегонії, маки, дельфініуми та троянди.

В якості декоративних елементи підійдуть:

• лавки з каменю або дерева;
• великі вазони з квітами;
• ковані елементи (альтанка, ліхтарі, містки).

Образ англійського дизайну складеться, якщо додати хоча б один старовинний предмет: штучно зістарену скульптуру або гойдалку.

Основна кольорова гама: зелений з невеликими акцентами білого, бузкового або сріблястого відтінків.

Стиль кантрі в ландшафтному дизайні

Кантрі ще називають сільським стилем. В його основі простота і природність. Якщо англійський стиль передбачає гармонію з навколишньою природою, то кантрі і є сама природа. Основні ознаки:

• доріжки, посипані гравієм;
• хоча б невеличкий город;
• плодові дерева;
• деяка хаотичність в оформленні клумб.

В якості декору відмінно підійдуть елементи сільського побуту: горщики, глиняні глечики на плетеному декоративному парканчику і тематичні скульптури. Рослинам краще віддати перевагу більш простим, місцевим: соняшники, ромашки, чорнобривці та космея.

При цьому важливо дотриматися акуратності в наповненні саду, щоб не перетворити його в склад сільської атрибутики. Досить кількох деталей, які підкреслять його простоту.

Колоніальний стиль в ландшафтному дизайні

Колоніальний стиль поєднує в собі основні тенденції оформлення екстер’єрів старої Європи з традиціями жителів європейських колоній. Основні характерні ознаки стилю:

• веранда або тераса;
• гамак або крісла-гойдалки;
• велика кількість рослин, в тому числі витких по веранді і забору.

Садові доріжки в колоніальному стилі покривають дерев’яним настилом або посипають трісками. В якості декору необхідні невеликі скульптури і навіть фонтан. Рослини в цьому стилі припускають строкате розмаїття: гвоздики, тютюн, лілії, гортензії, нарциси та подібні. Краще, щоб рослини цвіли, змінюючи один одного, забезпечуючи яскраві фарби в саду якомога довше.

Стиль прованс в ландшафтному дизайні

Прованс чимось схожий зі стилем кантрі, проте він більш вишуканий, оскільки хоч родом і з села, але французького. Основні характеристики стилю:

• тераси з каменю;
• перголи;
• джерело або криниця;
• альтанки зі штучно зістареними меблями.

Стежки в прованському саду повинні бути вимощені каменем або керамічною плиткою нейтрального кольору. Деякі віддалені стежки можна посипати білим піском. Що стосується рослин, то правило одне: їх повинно бути багато. Це і гортензії, і космея, і люпин, і лаванда. Як і в стилі кантрі можна додати кілька грядок з пряними травами або декоративною капустою. Основні кольори: лавандовий, світло-зелений, білий і блакитний.

Регулярний стиль в ландшафтному дизайні

Іноді регулярний стиль називають бароко в оформленні ландшафтів. Він сформувався в класичному напрямку і переслідував раціоналізм у всьому, в тому числі і оформленні саду. Його основні характеристики:

• дзеркальна симетрія;
• геометричні форми клумб;
• античні статуї;
• боскети;
• класичні альтанки;
• топіари.

Регулярний стиль в ландшафтному дизайні, як і класичний в оформленні інтер’єру, покликаний підкреслити статусність мешканців будинку. З рослин перевага віддається тюльпанам, нарцисам та лілеям. Основні кольори: зелений, білий, жовтий і блакитний.

Мінімалізм в ландшафтному дизайні

Мінімалістичний напрямок в дизайні декларує лаконічність і навіть деякий примітивізм. Основні характерні ознаки:

• строгі світильники у вигляді діодів;
• меблі з пластика або хромованого металу;
• мала кількість яскравих рослин (не більше двох видів);
• геометричність форм.

В якості декор можна використовувати поліровані кулі і дерев’яні шухляди замість вазонів. Основні кольори: сріблястий, сталевий, білий, відтінки коричневого.

Високі технології в ландшафтному дизайні

Поєднання стилю Хай-тек і ландшафтного дизайну – одне із трендів сучасного оформлення саду. Відмінні риси дизайну в цьому стилі:

• геометричні форми;
• поліровані матеріали;
• великі елементи;
• гладкий газон без хаотичності та недбалості;
• відсутність квітників.

Стежки роблять прямими лініями, в разі потреби «ламаючи» в зигзагоподібному стилі. Покривають їх бетоном або білим гравієм. Рослини в такому саду можуть бути у вигляді живоплоту (барбарис, кизил) або своєрідних клумб з сукулентів або папоротей. Як декор можна використовувати незвичайні монументи, світильники і шароподібні вази. Загальна колірна гамма: сталевий, синій, білий. Допустимі в стилі акценти червоного, чорного відтінків.

Екологічний стиль в ландшафтному дизайні

Еко стиль іноді ще називають натургарден (натуральний сад). Сьогодні це досить модний стиль. Він передбачає мінімальне вторгнення в навколишнє середовище і збереження натуральності пейзажу. Проте, щоб ваш сад не виглядав занедбаним, над ним доведеться трохи попрацювати. Основні ознаки еко-стилю:

• садові стежки, нарочито недбало вимощені каменем;
• лісові дерева, висаджені в саду;
• примітивні меблі з натуральних матеріалів;
• кам’яне вогнище під невеликим навісом;
• водойма робиться у вигляді маленького ставка, облямованого очеретами.

В якості декору можна використовувати годівниці для птахів, саморобні ліхтарі. Рослини підбираються з максимальною користю для довкілля: буркун, еспарцет і інші.

Акценти, що формують образ ландшафту

У кожному екстер’єрі повинна бути як мінімум одна споруда, яка буде привертати увагу. Такий прийом додасть ландшафту ефектного вигляду. Це може бути:

• фонтан;
• перголи;
• ставок;
• майданчик відпочинку;
• спортивний майданчик;
• альпійська гірка;
• альтанка;
• клумба;

Важливо, щоб цей акцент був зроблений в стилістичній однаковості з іншим ландшафтом. І тоді ваш сад стане улюбленим куточком відпочинку для всіх мешканців будинку.