Як вирощувати мулардів у власній садибі

Більшість фермерів і птахівничих підприємств вирощують качок переважно для отримання смачного м’яса. Саме тому високий вихід кінцевої продукції є для власників основною метою. Качки породи мулард чималі за розмірами та скоростиглі, тому їх розведення вважається найбільш прибутковим.

Свою назву ця порода отримала завдяки поєднанню двох англійських слів – muscovy , тобто мускусна, і mallard , що перекладається як крижень. Хоча її вивели французи, прижилась англійська назва, і сьогодні вона широко використовується як у Європі, так і в країнах Північної та Південної Америки, де муларди стали надзвичайно популярними.

Насправді мулард не є породою. Це міжвидовий гібрид, отриманий внаслідок схрещування селезнів мускусної качки з такими свійськими породами як пекінська біла, руанська, орлінгтон та інші.

Муларди не здатні давати потомство через свою повну стерильність. Їхнє єдине призначення – м’ясне. Також ці качки вирощуються задля отримання жирної печінки, що незгірш за гусячу відмінно підходить для приготування відомої французької страви фуа-гра.

Муларди мають доволі привабливу зовнішність. Залежно від породи самок, з якими схрещували мускусних селезнів, окрас їхнього потомства может бути надзвичайно різноманітним, але в класичному варіанті муларди мають оперення білого кольору з чорною плямою на голові.

Муларди виглядають міцними та добре «збитими», а також, що дуже важливо, мають хороше здоров’я. Вони витривалі, вирізняються гарним виживанням, легко адаптуються до нових умов, стійкі до різних захворювань, відомі своєю високою продуктивністю смачного і менш жирного, ніж у решти качиних порід, м’яса.

За комфортного утримання та якісного годування ці птахи у промислових умовах нарощують за 9 – 10 тижнів вагу до 3,5 – 4 кг, а з досягненням статевої зрілості – і до 7 кг. Домашні муларди не здатні досягти тих же показників навіть за умови максимальних зусиль їхнього власника. Особливих відмінностей у вазі селезнів та качок породи мулард не спостерігається: зазвичай ця різниця складає не більше 500 г.

Як уже згадувалось, муларди не здатні до відтворення і не залишають потомства. Хоча самки і несуть яйця, але вони незапліднені. Тому отримати пташенят і почати розведення мулардів можливо такими способами:

· купити яйця для виведення каченят в інкубаторі;

· придбати пташенят або підрослих птахів;

· тримати в господарстві селезня мускусної качки та декількох самок-пекінок.

Якщо вирішено скористатись останнім способом і вивести мулардів самостійно в домашніх умовах, то необхідно зазначити, що такі «сім’ї» треба утримувати окремо від решти поголів’я. Але в підсумку ви матимете власних мулардів.

Качки мулардів цілком придатні до самостійного висиджування каченят. Надалі такий молодняк активно росте, розвивається, а через кілька місяців за показниками ваги вже переганяє власних батьків.

У разі вирощування каченят без квочки, з використанням інкубатора, важливо:

· чітко контролювати температуру довколишнього середовища;

· дотримуватись світлового режиму;

· правильно організувати годування пташенят.

Продають здебільшого добових або трохи підрослих пташенят мулардів. Середня ціна добових каченят-мулардів становить 35–40 грн/шт. У разі оптового придбання вона буде нижчою, але мало кому з власників потрібна така кількість пташенят.

Як тільки придбані каченята опиняться вдома, їх слід розмістити в теплому приміщенні з температурою повітря не нижче +24…26°С і вологістю 65 –75% . Окрім тепла в самому приміщенні, слід також встановити у місці розташування пташенят обігрівач, який виконуватиме роль квочки: у разі необхідності каченята зможуть погрітися під ним.

Впродовж перших 7 днів температура під обігрівачем має становити +30…35°С, потім її поступово знижують, а згодом обігрівач повністю прибирають. Пташенятам потрібно забезпечити товсту та м’яку підстилку з сіна. Протягом перших одного-двох днів освітлення в приміщенні має бути цілодобовим, потім загальна тривалість світлового дня повинна складати 14– 16 годин на добу.

У перші дні каченята їдять мало, їм можна дати кашу, приготовану з подрібненого рису чи пшона, яку змішують з круто звареним і дрібно розім’ятим курячим яйцем. Таку суміш кімнатної температури можна сипати на каченят, щоб вони вчилися хапати рухому їжу, або насипати на якусь темну поверхню, наприклад, на шматок картону.

На другу-третю добу пташенята їдять вже активніше. Від четвертого дня до корму корисно додавати дрібно нарубану зелень кропиви або трави. Через півтора тижні в раціон можна вводити відварену та потовчену картоплю. Протягом усього першого місяця каченятам поступово додають у корм нежирні молоко та сир.

Пташенят віком до 10 днів годують 8 разів на добу, до 2-місячного віку – 6 разів на добу, а надалі – 4–5 разів рівними порціями. Кількість корму на одне годування має бути такою, щоб каченята повністю його з’їдали за 35 – 40 хвилин.

Дорослих качок-мулардів годують так само, як і представників інших качиних порід: кукурудзою, пшеницею або комбікормом. Окрім того, птахи мають постійно у вільному доступі забезпечуватись такими мінеральними добавками, як черепашка, крейда, яєчна шкаралупа. А ще качкам для полоскання дзьобів і очищення забитих кормом ніздрів необхідна вода. Наливати її краще в глибокі, але не надто широкі напувалки.

У мулардів є чимало переваг порівняно з іншими видами свійських птахів :

1) перш за все, власники відзначають вигідність розведення мулардів: хороший темп росту та набирання ваги дозволяє фермерам отримати 1 –1,5 кг приросту живої ваги у птахів з досягненням ними 8 – 10-тижневого віку ;

2) муларди дуже спокійні та доволі тихі й охайні, порівняно з представниками решти качиних порід;

3) ці качки добре адаптовані до різких температурних змін і похолодання;

4) мають міцне здоров’я, швидко пристосовуються до різних кліматичних особливостей;

5) невибагливі до кормів;

6) відгодовуються набагато швидше, ніж інші свійські качки та гуси, до того ж споживають значно менше таких дорогих кормів, як кукурудза;

7) ще однією незаперечною перевагою є надзвичайний смак м’яса і печінки мулардів .

Попри чималу кількість позитивних властивостей, більшість фермерів зауважують, що головною вадою мулардів є неможливість звичайного способу розмноження, тобто коли придбані одного разу птахи регулярно дають потомство з характерними для породи ознаками. З цієї причини доводиться щорічно купувати молодняк. Отже, качки, вартість яких і так є досить високою, потребують від фермера чималих фінансових витрат: однодобове каченя коштує від 30 грн., а інкубаційні яйця продають ненабагато дешевше.

Поділитись в соцмережах:

Муларді (качки): вирощування і догляд. Відгуки фермерів

Більшість фермерів і заводчиків розводять качок, в основному для отримання смачного м’яса. Саме тому хороший вихід кінцевої продукції стає основною метою. Найбільш прибутковим вважається розведення таких порід птиці, як, наприклад, муларді – качки великі і скоростиглі.

У цій статті розглянемо основні характеристики породи і розповімо про особливості розведення, вигодовування та догляду.

Чому так називається?

Порода качок муларді, іноді ще звана муларди, отримала свою назву завдяки злиттю двох слів англійської мови: muscovy, що означає «мускусна», і mallard, по-українські – «крижень». Хоча цю породу вивели французи, після Другої світової війни англійська назва прижилася і широко використовується як в Європі, так і в країнах Північної і Південної Америк, де муларди дуже популярні.

Що за порода?

Це не порода, а, як кажуть вчені-біологи, міжвидовий гібрид. Порода качок муларди була отримана в результаті схрещування селезнів мускусної з такими свійськими птахами, як пекінська біла, руанська, орлингтон і біла алье. З причини повної стерильності муларди не залишають потомства. Основне їх призначення — м’ясне, але також вони цінуються за жирну печінку, яка, як і гусяча, цілком підходить для приготування знаменитого французького фуа-гра. Ця порода підходить як для промислового, так і для домашнього вирощування.

Зовнішній вигляд

Муларді — качки, мають досить привабливий зовнішній вигляд і в класичному варіанті мають біле забарвлення оперіння з чорною плямою на голові. В залежності від того, з самками яких порід схрещувалися мускусні селезні, забарвлення їх потомства може бути дуже різноманітним. Зовні вони виглядають міцними і добре «збитими», а також володіють непоганим здоров’ям.

Основні характеристики

Як вже говорилося, муларді — качки м’ясного напряму, що дозволяють швидко отримати м’ясо. Вони витривалі, відрізняються гарною виживаністю, легко адаптуються в нових умовах, стійкі до різних захворювань, відрізняються високою продуктивністю смачного і менше жирного, ніж у інших порід качок, м’яса. Так, при відповідних умовах утримання і годівлі в промислових умовах за 9-10 тижнів птиці нарощують вагу до 3,5-4, а до моменту статевого дозрівання і до 7 кг. Домашні качки муларді навіть при максимальних зусиллях з боку власника навряд чи зможуть досягти таких же результатів. Особливої різниці у вазі селезнів і качок у представників цієї породи немає. Вона, звичайно, буває, але становить не більше 500 р.

Де взяти каченят?

Як вже говорилося вище, муларди нездатні до відтворення і не залишають потомства. Самки хоч і несуть яйця, але вони незапліднені. Правда, селезні, хоч і досить рідко, але демонструють статеву поведінку і навіть можуть покривати жіночі особини. Отримати пташенят і почати розведення качок мулардов можливо наступними способами:

1. Купити яйця для виведення каченят в інкубаторі.
2. Придбати пташенят або підрощену птицю.
3. Обзавестися селезнем мускусної качки і кількома самочками-пекінками (або навпаки – взяти «хлопчика» пекінської і двох-трьох «дівчаток» мускусної породи).

Домашнє виведення птиці

Якщо ви вирішили скористатися останнім способом і вивести в домашніх умовах таких птахів, то пам’ятайте, що такі «сім’ї» доведеться утримувати окремо від решти поголів’я, але в результаті у вас будуть свої гібриди такої породи, як муларди. Качки цілком в змозі самостійно висиджувати каченят. Надалі такий молодняк активно росте і розвивається, а через пару місяців вже переганяє за вагою власних батьків.

Особливості вирощування молодняку

У тому випадку, якщо ви вирощуєте каченят без квочки, за допомогою інкубатора, то важливо:

1. Суворо контролювати температуру навколишнього середовища.

2. Дотримуватися світловий режим.

3. Правильно організувати годівлю.

Зазвичай продають добових або трохи підрощених курчат породи муларди (качки). Ціна на них в середньому становить 80 грн. При купівлі оптом дешевше, але далеко не кожному господарю потрібно стільки птиці.

Після того як каченята будуть доставлені додому, в обов’язковому порядку їх потрібно напоїти з піпетки світлим розчином марганцівки. Помістити їх потрібно в тепле приміщення з температурою не нижче +20-22 про З, але не вище +30 о С, поруч з джерелом тепла. Підготуйте для пташенят товсту і м’яку підстилку з соломи або сіна. Протягом першого тижня життя освітлення в приміщенні має бути цілодобовим, а починаючи з середини другого тижня його зменшують до 16 годин на добу.

Качки муларди: годування

Як тільки що вилупилися, так і добові каченята не вміють їсти. Потрібно навчити їх цьому. Можна скористатися запропонованими ветеринарними аптеками спеціальними наборами для вигодовування пташенят, але це досить дорого. Існує менш витратний спосіб: приготовану з подрібненого рису або пшона кашу змішують зі звареним круто і дрібно размятим курячим яйцем. Таку суміш кімнатної температури можна посипати на каченят, щоб вони навчалися вживати рухому їжу, а також насипати на якусь темну поверхню, наприклад на лист картону. На 2-3 добу пташенята починають вже їсти самостійно.

На третій-четвертий день в корм можна додавати дрібно нарубану зелень кропиви або трави. Через півтора тижні вже можна вводить варену і парену картоплю. На протязі всього першого місяця до раціону каченят можна вводити нежирні молоко і сир.

Як і чим годувати дорослу птицю?

Годування пташенят у віці до місяця здійснюють три рази в день, а в подальшому – два. Дорослих качок годують так само, як і представників інших порід: кукурудзою, пшеницею та комбікормом. Такі мінеральні добавки, як мушля, крейда, яєчна шкаралупа і вапняк, повинні бути постійно доступні для птахів.

Сприяє нормальному травному процесу у качок дрібний гравій. Птахам для полоскання дзьоби і очищення забитих кормом ніздрів необхідна вода. Розміщувати її краще в глибоких, але не дуже широких поїлках.

Відгуки фермерів і заводчиків

У більшості інформаційних джерел можна зустріти інформацію про чудових якостях мулардів.

1. Насамперед власники підкреслюють вигідність розведення мулардів. Хороший темп зростання і набору ваги дозволяє фермерам до 8-10-тижневому віком отримати приріст живої маси в 1-1,5 кг.
2. Багато підкреслюють, що ці качки дуже спокійні і, порівняно з іншими породами, досить тихі і охайні.
3. Представники цієї породи спокійно переносять різкі температурні перепади і похолодання.
4. Міцне здоров’я і швидка адаптація до різних кліматичних умов.
5. Невибагливі в їжі.
6. Відгодовуються муларді швидше, ніж інші домашні качки та гуси, при цьому використовується значно менше таких дорогих кормів, як кукурудза.
7. Ще однією незаперечною перевагою є особливий смак одержуваного м’яса та печінки.

Незважаючи на велику кількість позитивних якостей, більшість заводчиків і фермерів виділяють два основних, тісно пов’язаних між собою недоліки:

• Неможливість звичайного способу розмноження, коли куплені раз птиці регулярно приносять потомство з характерними для породи ознаками.
• З цієї причини потрібно щорічно купувати пташенят такої породи, як муларді. Качки, ціна на які досить висока, таким чином, вимагають від фермера досить вагомих фінансових витрат. Так, добове каченя коштує від 80 грн за штуку, а інкубаційні яйця продають за ціною від 40 грн. за одиницю.