«Хоч гать гати» фразеологізм

«Хоч гать гати» значення фразеологізму розкрите в цій статті.

«Хоч гать гати» фразеологізм

Хоч гре́блю (гать) гати́ — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.

«Хоч гать гати» приклади

— Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.- Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, Хоч греблю гати (Марко Вовчок);

— А гриби у вас є? — Хоч греблю гати, коли знаєш місце (М. Стельмах);

Тепер дівчат, Хоть гать гати (І. Котляревський).

(Мама) — У нас отих обірванців, що з кобзами по ярмарках швендяють, Хоч греблю гати! (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 339);

— Гратимемо! І п’єсу ви­брали, і у волості підходящу кімнату дають, а арти­стів — Хоч греблю гати! (Остап Вишня, Твори, т. І, 1956, стор. 236).

1. «Витрішки продавати» фразеологізм «Витрішки продавати/купувати» значення фразеологізму з прикладами розкрите в цій статті. Що таке витрішки? Витрішки — це витріщання очей; розглядання кого-, чого-небудь. «Витрішки продавати» фразеологізм Витрішки купувати (продавати) — заглядати без діла, роздивлятися безцільно. Витрішки продавати — ледарювати. «Витрішки продавати» речення. Читать далее.
2. «Кури не клюють» фразеологізм «Кури не клюють» значення фразеологізм, що має велику кількість синонімів, розкрите в цій статті. ( Фразеологізми до слова БАГАТО ). «Кури не клюють» фразеологізм Кури не клюють — дуже багато, велика кількість. В нього грошей Кури не клюють (М. Стельмах);. Читать далее.
3. «Море по коліна» фразеологізм «Море по коліна» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Море по коліна» фразеологізм Море по коліна — нічого, не страшно, все не варто нічого (так кажуть про відсутність будь-яких ускладнень, перешкод). «Море по коліна» речення (приклади) Смілому Й море по. Читать далее.
4. «Передати куті меду» фразеологізм «Передати куті меду» значення фразеологізму та історія його походження розкриті в цій статті. «Передати куті меду» фразеологізм Передавати, передати куті меду — переборщити, пересолити, вийти за межі допустимого. «Передати куті меду» речення (приклади) Те, що сталося пізніше, тільки передало куті. Читать далее.
5. Фразеологізм «пекти раків» Значення фразеологізму «пекти раків » можуть пояснити не всі, хоча багато хто має уявлення про те, Що означає фразеологізм «пекти раків» . «Пекти раків» значення Пекти раків — Червоніти від чого-не­будь (сорому, перегрівання тощо). Приклади з фразеологізмом «пекти раків» «Не. Читать далее.
6. «Кирпу гнути» фразеологізм «Кирпу гнути» значення фразеологізму відоме майже кожному, в цій статті спробуємо дібрати приклади його використання. «Кирпу гнути» фразеологізм Гнути кирпу – пишатися, зазнаватися, хизуватися (гордовито триматися, ставати чванливим, гонористим) «Кирпу гнути» приклади (речення) – А тепер іди додому, –…сміючись, нахиляється. Читать далее.
7. «Впасти в око» фразеологізм «Впасти в око» значення фразеологізму з прикладами наведене в цій статті. «Впасти в око» фразеологізм Впасти (впадати) в око – бути особливо примітним, привернути чию-небудь увагу, помічати. «Впасти в око» фразеологізм Вутанька Гуслиста з першого дня впала юнакові в око. Читать далее.
8. Фразеологізм «Водити за носа» «Водити за носа» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Водити за носа» фразеологізм Значення «водити за носа» — обманювати обдурювати. Існує така версія походження виразу «водити за носа»: фразеологізм виник від способу управляти тваринами, яких водять за допомогою кільця, протягнутого. Читать далее.
9. «Вдарити по руках» фразеологізм «Вдарити по руках» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Вдарити по руках» фразеологізм Вдарити по руках – прийти до згоди, домовитися про куплю-продаж «Вдарити по руках» приклади (речення) На цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й. Читать далее.
10. «Дати гарбуза» фразеологізм «Дати гарбуза» значення фразеологізму з прикладами ви знайдете в цій статті. «Дати гарбуза» фразеологізм Гарбуза дати (підсунути) – відмовити тому, хто сватається; відмовити. «Дати гарбуза» приклади (речення) (Панна Маня до Дорка) –…Тепер панни вибира­ють, отже, я тебе вибираю до танцю. Читать далее.
11. Фразеологізм «пасти задніх» Значення фразеологізму «пасти задніх » можуть пояснити не всі, хоча багато хто має уявлення про те, Що означає фразеологізм «пасти задніх» . «Пасти задніх» значення Пасти задніх — відставати, запізнюватися, бути позаду всіх, останнім, відставати або поступатися у чому-небудь; «Пасти. Читать далее.
12. «На всю губу» фразеологізм «На всю губу» значення фразеологізму розуміє майже кожен з нас, адже даний вислів є крилатим. «На всю губу» фразеологізм На всю губу — багато, занадто, нестримно; великий, значний, справжній. «На всю губу» приклади Далеко, десь серед чужих країв, Пан на. Читать далее.
13. «Бити чолом» фразеологізм Що означає «бити чолом» пояснити може не кожен. У цій статті ми спробуємо пояснити значення виразу. «Бити чолом» значення фразеологізму А) низько вклонятися кому-небудь, шанобливо вітати когось. б) уклінно просити кого-небудь про щось. «Б Ити чолом» походження У княжу добу. Читать далее.
14. Фразеологізм «жаль бере» Значення фразеологізму «жаль бере » описати кількома словами можуть не всі, хоча багато хто має уявлення про те, Що означає фразеологізм «жаль бере» . «Жаль бере» значення Жаль бере (взяв) — проймати­ся співчуттям, тугою, скорботою. Приклади з фразеологізмом «жаль бере». Читать далее.
15. «Ловити гав» фразеологізм «Ловити гав» Значення фразеологізму з прикладами наведено в цій статті, даний вислів є крилатим, ми часто використовуємо його в діалогах, зустрічаємо в підручниках. «Ловити гав» фразеологізм Ловити гави (гав, рідко граки, ворон) — 1.марно витрачати час, нічим не займатися; байдикувати;. Читать далее.
16. «Вивести на чисту воду» фразеологізм «Вивести на чисту воду» значення фразеологізму, речення з ним, його походження ви дізнаєтеся з цієї статті. «Вивести на чисту воду» фразеологізм Значення «Вивести на чисту воду» — викрити чию-небудь непорядність, нечесність, знайти правду. «Вивести на чисту воду» походження Існує три. Читать далее.
17. «Комар носа не підточить» фразеологізм «Комар носа не підточить» значення фразеологізму та історія його походження розкрито в цій статті. «Комар носа не підточить» фразеологізм І комар носа не підточить — не буде до чого причепитися, прискіпатися. У наш час фразеологізм «комар носа не підточить» уживають. Читать далее.
18. «Варити воду» фразеологізм «Варити воду» значення фразеологізму, приклади з цим висловом наведені в цій статті. Російській вислів — веревки вить. «Варити воду» фразеологізм Значення «Варити воду» — знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь чи прискіпуючись до когось. «Варити воду» речення. Читать далее.
19. «Заварити кашу» фразеологізм «Заварити кашу» фразеологізм часто вживаний, але його значення пам’ятають не всі. Чому кажуть «заварити кашу» ви дізнаєтеся в цій статті. «Заварити кашу» значення Заварити кашу – затіяти якусь не­приємну, копітку справу. «Заварити кашу» походження За старих часів, коли на Русі. Читать далее.
20. «Язиком злизати» фразеологізм «Язиком злизати» фразеологізм часто вживаний, його значення ви дізнаєтеся в цій статті. «Язиком злизати» значення фразеологізму Язиком злизати — хтось або щось швидко, непомітно чи безслідно зник (зникло). ЯК (мов, неначе і т. ін.) КОРОВА ЯЗИКОМ ЗЛИЗАЛА кого, що. Хто. Читать далее.
21. «Велике цабе» фразеологізм «Велике цабе/Велика цяця» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Велике цабе» фразеологізм Велике цабе – поважна, впливова особа. «Велике цабе» історія вислову Раніше землю орали волами, за плугом йшов орач, а волів вів погонич, ідучи біля лівого вола по ще. Читать далее.
22. «Легкий хліб» фразеологізм «Легкий хліб» значення фразеологізму та історія його походження наведені в цій статті. «Легкий хліб» фразеологізм Легкий хліб — засоби для існування, здобуті без важкої праці, без великих, особливих зусиль; Походження даного фразеологізму пов’язане з процесом праці в стародавні часи. Адже. Читать далее.
23. «Дамоклів меч» фразеологізм «Дамоклів меч» значення фразеологізму та історія його походження розкриті в цій статті. «Дамоклів меч» фразеологізм «Дамоклів меч» — прихована пастка. У переносному сенсі — постійна небезпека, що загрожує при позірному добробуті або давно забуте значення, що скоро станеться лихо. «Дамоклів. Читать далее.
24. «Прокрустове ложе» фразеологізм «Прокрустове ложе» значення фразеологізму та історія його походження розширить ваші знання. «Прокрустове ложе» фразеологізм Вислів «Прокрустове ложе» — означає штучну мірку, формальний шаблон, під який силоміць підганяють реальне життя: факти та явища, творчість, ідеї тощо. «Прокрустове ложе» походження Ліжко, на. Читать далее.
25. Стріляний горобець: фразеологізм Фразеологізм «стріляний горобець» чув майже кожен, але що означає стріляний горобець знає не кожен. Стріляний горобець: значення фразеологізму Стріляний горобець – досвідчена людина, яку важко обдурити. Так кажуть про людину, яка багато зазнала у житті. Речення з фразеологізмом «стріляний горобець». Читать далее.
26. «Бувати в бувальцях» фразеологізм «Бувати в бувальцях» значення фразеологізму з прикладами наведені в цій статті. «Бувати в бувальцях» фразеологізм Вислів «Бувати в бувальцях» Означає — багато в житті ба­чити, зазнавати багато лиха (проходити сувору школу життя, мати великий досвід у чому-небудь) «Бувати в бувальцях». Читать далее.
27. «Всипати березової каші» значення Що означає фразеологізм «всипати березової каші» спробуємо розібратися в цій статті. «Всипати березової каші» значення Всипати березової каші (бобу, перцю і т. ін.) — побити кого-небудь (перев. різками), суворо покаравши; дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь; «Всипати березової каші» приклади Вона. Читать далее.
28. «Ведмежа послуга» фразеологізм «Ведмежа послуга» значення фразеологізму, його походження ви дізнаєтеся в цій статті. «Ведмежа послуга» фразеологізм Значення «ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА» — безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності «Ведмежа послуга» походження Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує російському. Читать далее.
29. «Бути на сьомому небі» фразеологізм «Бути на сьомому небі» значення фразеологізму та історія його походження наведені в цій статті. «Бути на сьомому небі» фразеологізм Бути на сьомому небі – радіти, відчувати надзвичайне задоволення, відчувати безмежне щастя. «Бути на сьомому небі» походження Ми часто так говоримо. Читать далее.
30. «В баранячий ріг скрутити» значення Значення фразеологізму «В баранячий ріг скрутити» може пояснити кожен, адже його часто можна зустріти в лірературі та розмовній мові. «В баранячий ріг скрутити» значення В Баранячий ріг скрутити (зігнути) – примусити бути покірним, приборкати жорстокими утисками, суворістю. «В баранячий ріг. Читать далее.
31. «Танталові муки» фразеологізм «Танталові муки» значення фразеологізму та історія його походження розширять ваші знання не лише з української мови, але й з давньогрецької міфології. «Танталові муки» фразеологізм Вислів «Танталові муки» означає страждання, яких зазнає людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її. Читать далее.
32. «Ні сіло ні впало» фразеологізм Що означає фразеологізм «ні сіло ні впало» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. «Ні сіло ні впало» значення фразеологізму Ні сіло ні впало (пало) — раптово; безпричинно; зовсім несподівано. «Ні сіло ні впало». Читать далее.
33. «Відкласти в довгий ящик» фразеологізм «Відкласти в довгий ящик» значення фразеологізму пояснити досить просто, адже кожен з нас часто чув такий вислів. Відкласти в довгий ящик: значення фразеологізму Відкладати, відкласти в довгий ящик. – відкладати виконання якоїсь справи на довгий, невизначений час. Речення з фразеологізмом. Читать далее.
34. Фразеологізм «глека розбити» Значення фразеологізму «глека розбити » можуть пояснити не всі, хоча багато хто має уявлення про те, Що означає фразеологізм «глека розбити» . «Глека розбити» значення Глека розбити (горщик, макітру) — посваритися; розірвати, порушити дружні стосунки; розірвати сімейні узи; розлучитися. Приклади. Читать далее.
35. «Душа не з лопуцька» фразеологізм «Душа не з лопуцька» значення фразеологізму ви дізнаєтеся з цієї статті. «Душа не з лопуцька» фразеологізм Душа́ не з лопу́цька — хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. «Душа не з лопуцька» походження Словом «лопуцьок» називали молоду і соковиту стеблину рослини. Читать далее.
36. Точити ляси: фразеологізм Що означає фразеологізм «точити ляси» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Точити ляси: значення фразеологізму 1. вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. 2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Речення з. Читать далее.
37. «Високо літати» фразеологізм «Високо літати» значення фразеологізму, досить поширеного в розмовній мові, з прикладами розкрите в цій статті. » Високо літати » фразеологізм Високо літати — а) займати значну посаду, помітне становище в суспільстві. б) перебільшувати свої здібності, можливості і т. ін.; зазнаватися. Читать далее.
38. «Вавілонське стовпотворіння» фразеологізм Вавілонське стовпотворіння — фразеологізм, досить часто вживаний. В якому значенні вживається вислів вавилонське стовпотворіння ви дізнаєтеся в цій статті. «Вавілонське стовпотворіння» значення фразеологізму «Вавилонське стовпотворіння» значення вислову — повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня. «Вавілонське стовпотворіння» походження За біблійною легендою. Читать далее.
39. «Давати прочухана» фразеологізм Що означає фразеологізм «давати прочухана» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Давати прочухана: значення фразеологізму Фразеологізм давати прочухана означає: а) Дуже лаяти кого-небудь б) Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь. в). Читать далее.
40. «Сіль землі» фразеологізм «Сіль землі» значення фразеологізму пояснити зможе не кожен, хоча багато хто часто чув такий вислів. Сіль землі: значення фразеологізму Сіль землі — найвидатніші представники певної спільної групи, класу; найважливіша частина суспільства. «Сіль землі» – кращі люди свого часу. Речення з. Читать далее.

Спекуляцій навколо дотацій — хоч греблю гати

О станнім часом тема сільськогосподарських дотацій стала дуже популярною у певних бізнесових та економічних колах.

Вміло зрежисована популістами, вона затьмарила дійсно серйозні проблеми, які стримують розвиток аграрного сектору.

Серед них — відсутність доступу до кредитних ресурсів, обмеженість експортних ринків збуту продукції або наявність квот на постачання вітчизняної продукції, невизначеність у питанні земельної реформи, “тіньове” виробництво і корупція.

Спекуляцій навколо “дотацій” — хоч греблю гати, а от реальних аргументів бракує.

Прикро, що маніпулюють на цій темі переважно ті, хто хочуть від держави отримувати багато, а сплачувати податки не хочуть. Тому слово “дотації” ми чуємо у пресі лише в негативному контексті.

Розберімося у визначенні: що таке ця допомога, навіщо вона потрібна і чому багатьом “тіньовикам” дотації не дають спокійно жити?

Почнемо з того, що програма дотацій не впала з неба, а є конкретним політичним рішенням Верховної Ради та Кабінету міністрів. Ці рішення запускають два механізми: підтримки сільгоспвиробників та виведення аграрного сектору з тіні.

Чи багато компаній в Україні працюють прозоро та чесно? Вочевидь, не дуже.

Проте саме за принципом “плати більше податків — отримуй більше підтримки” і формуються дотації. Іншими словами, якщо компанія показує прибуток, платить податки державі, то отримує співрозмірні дотації з бюджету.

Ми є одним з лідерів виробництва та продажу курятини, і як наслідок — одним з найбільших експортерів. Це мільйони доларів валютної виручки, які формують платіжний баланс країни, поповнюють державний і місцевий бюджети.

Більше сплатив — більше отримав. Все прозоро, справедливо. Саме цей принцип критиканів і турбує.

МХП інвестує значні кошти у власний розвиток та розширення, має виробничі потужності в країнах ЄС. Наші інвестиційні плани на 2018 рік — 300 млн дол.

Разом з тим, в Україні небагато компаній, готових інвестувати у технологію виробництва і думати про стратегію свого бізнесу в напрямку переробки та створення продукції з високою доданою вартістю.

Для тих, хто сумнівається, трохи конкретики.

За 2017 рік обсяг сплачених МХП різних податків та зборів становив 4,2 млрд грн, з них 1,1 млрд грн — у місцеві бюджети. На деяких територіях сплачені окремими підприємствами МХП податки є бюджетоутворюючими, адже вони перевищують 80% надходжень.

МХП можна назвати фундаментальним інвестором у національну економіку, адже це робочі місця для 28 тис українців.

Компанія постійно збільшує витрати на соціальний розвиток у регіонах своєї присутності. Якщо у 2016 році бюджет соціальної сфери становив близько 67 млн грн, то в 2017 році він збільшився майже вдвічі і перевищив 114 млн грн.

Однак є ті, кому такий успіх та чесні правила ведення бізнесу стоять як кістка поперек горла. Тому і дотації, які компанія МХП отримала у 2017 році, стають темою маніпуляцій недоброзичливців та відвертих заздрісників.

Маніпулятори та “тіньовики”, критикуючи механізм дотацій, забувають простий факт: галузь тваринництва у нашій країні завжди отримувала підтримку в рамках державних програм.

Сплачене виробниками продукції тваринництва у 2017 році ПДВ було джерелом для нарахування і виплати дотації. Оскільки МХП є одним з лідерів на ринку, то саме ми і платимо найбільше ПДВ до бюджету, а отже, й отримуємо.

Ніхто не може вплинути на ухвалення рішень щодо державної підтримки підприємств. Держава ухвалює їх відкрито і прозоро, під пильним контролем громадськості. Можливо, варто припинити спекуляції і почати нарешті платити державі податки?

Недавно Державна фіскальна служба оприлюднила список 100 найбільших платників податків в Україні за 2017 рік. Серед них є лише дві компанії з аграрної галузі й обидві входять у структуру холдингу МХП.

Частка аграрного сектору у структурі ВВП України становить 11-13%, а серед усіх аграрних компаній знайшлося лише дві, які увійшли в цей список.

Однак я оптиміст. Я вірю, що прийде час, коли платити податки будуть усі без винятку, а принцип розподілу державних дотацій “більше плати державі або інвестуй у галузь — більше отримуй підтримки” витягне з “тіні” бізнес.

Звісно, механізм розподілу дотацій не ідеальний: бюджетні кошти потребують відповідальності та непопулістського ставлення. Можна на державному рівні розробити окрему бюджетну програму із спрощеною процедурою участі для середніх та малих сільгоспвиробників. Така підтримка може стати для них великим поштовхом.

МХП завжди підтримував неупереджений підхід до надання державної підтримки сільгоспвиробникам будь-якої форми власності та організаційної структури, незалежно від розмірів таких підприємств.

Я стовідсотково переконаний, що чесний і прозорий бізнес, від найдрібнішої ферми до великої корпорації, потребує державної уваги. Впевнений, що прискіпливої “уваги” потребують і “сільгосптіньовики”. Однак вже з боку правоохоронних органів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

гатити

гре́блю не га́тять ким, чим, яким. Треба дорожити, цінувати. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер).

ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим. Малопридатний чи зовсім непридатний до чого-небудь. Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: — Ініціатор. Греблю тільки такими гатити! (П. Панч).

хоч гре́блю (гать) гати́. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.— Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати (Марко Вовчок); — А гриби у вас є? — Хоч греблю гати, коли знаєш місце (М. Стельмах); Тепер дівчат, хоть гать гати (І. Котляревський).

хоч з гарма́ти (гарма́т) стріля́й (гати́). Хтось нічого не чує (перев. про дуже міцний сон). Спить, хоч з гармати стріляй (Укр.. присл..); Зварич пустив йому (Миколі) у вічі сніп світла з електричного ліхтарика. Той повернувся на інший бік. — Видно, що недавно з війни,— сіпав його Зварич.— Хоч з гармат стріляй (М. Івасюк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. гатити — гати́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. гатити — Загачувати, робити гать; (молотком) стукати, вдаряти, бити. Словник синонімів Караванського
3. гатити — [гатитие] -ачу, -атиеш; нак. -ати, -ат’іт’ Орфоепічний словник української мови
4. гатити — гачу, гатиш, недок. 1》 перех. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. || Прокладати гатку (через болото). 2》 перех., розм. Витрачати що-небудь марно; викидати. 3》 неперех., розм. Ударяти, стукати по чому-небудь, у щось. || Бити по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гатити — ГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, недок. 1. що. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. У робочу пору тисячами вигонювали [виганяли народ] розкопувать дороги, гатить греблі, .. розчищать садові парки (О. Словник української мови у 20 томах
6. гатити — гати́ти 1. бити (м, ср, ст)|| = валити 2. ударяти, стукати (м, ср, ст): Чого так гатиш в двері, думаєш, що в нас всі глухі, цілком терпцю не маєш (Авторка)||гримати Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. гатити — Чу, -тиш, недок. Проводити з кимось статевий акт. Там, зверху, когось гарно гатять: тільки чути, як ліжко об стінку б’ється. Словник сучасного українського сленгу
8. гатити — див. бити Словник синонімів Вусика
9. гатити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
10. гатити — Гати́ти, гачу́, га́тиш, га́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. гатити — ГАТИТИ, гачу, гатиш, недок. 1. перех. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. У робочу пору тисячами вигонювали [виганяли народ] розкопувать дороги, гатить греблі. Словник української мови в 11 томах
12. гатити — Гатити, -гачу, -тиш гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу. Словник української мови Грінченка