Плодові дерева/кущі підживлюють карбамідом 1-2 рази/сезон, добриво вносять урозсип по пристовбуровому колу із подальшим поливом. При позакореневому підживленні рослин готують розчин, яким проводять обприскування. Бажано, щоб розчин потрапляв і на поверхню, і на нижню сторону листа.
На сотку потрібно приблизно 1,5 кг сечовини і 0,5 кг калійного добрива. У тому випадку, якщо перед посадкою картоплі сечовину не внесли, то її можна додати в ґрунт через п'ять днів після посадки бульб, але не в сухому, а в розчиненому у воді вигляді.
Листкове підживлення карбамідом рекомендується комбінувати у одному робочому розчині з пестицидами та мікродобривами, що поліпшує дію хімічних засобів і знижує вплив стрес-факторів, які викликані ними. Об'єм робочого розчину при цьому повинен бути не менше 200-250 літрів на 1 гектар.
За нестачі азотних добрив такі позакореневі підживлення азотом N10-15 можна проводити і в більш ранні терміни, а також разом із засобами захисту. Використовують карбамід 10-12 % концентрації, тобто 10-12 кг карбаміду на 100 л води. Всього вноситься 300 л/га робочого розчину.
Карбамід можна використовувати для основного внесення та позакореневого підживлення різних культур – ягідних чагарників, плодових дерев, овочів, зернових тощо.
Позакореневе підживлення проводять ручним обприскувачем в ранковий або вечірній час. Розчин добрива готують з розрахунку 30-40 г сечовини на 10 л води. При використанні під дерева і чагарники органічних добрив дози внесення сечовини знижують на одну третину або наполовину в залежності від кількості внесеної органіки.
Карбамід прийнято називати сечовиною. Це азотне добриво, яке одержують у ході реакції Базарова. Карбамід синтезують при температурі 130-140°З вуглекислого газу і аміаку. Його формула: H2N-CO-NH2. Речовина розчинна у воді, рідкому аміаку та сірчистому ангідриді. Не розчиняється …
Про автора