Як просто зробити компостну яму на дачі своїми руками

Авторadmin

Як просто зробити компостну яму на дачі своїми руками

Компост: як зробити своїми руками на дачі або вдома

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 07 серпня 2023 Опубліковано: 04 лютого 2019 Перша редакція: 04 квітня 2017 🕒 12 хвилин 👀 29522 рази 💬 5 коментарів

  • Що таке компост
  • Що можна класти в компост і чого не можна?
    • Чим корисний компост?
    • Як приготувати компост на дачі
    • Швидкий компост
    • Компост у домашніх умовах
    • Компост у мішках
    • Компост у ящиках

    Будь-яка рослина краще розвивається і плодоносить в удобреному ґрунті. Одним із найбільш доступних і поширених добрив для городу та саду є компост.

    Про те, з яких інгредієнтів можна скласти компост, як приготувати компост у домашніх умовах або в саду, під які культури застосовують це добриво, чи варто купувати готовий компост і якому з пропонованих складів віддати перевагу, ми розповімо в нашій статті.

    Що таке компост

    Компост (лат. Compositus – складова) – це добриво, яке утворюється при розкладанні органічних речовин під впливом мікроорганізмів. Компостування є природним методом утилізації та переробки органічних відходів, який дозволяє поліпшити структуру ґрунту і наситити бідний або виснажений ґрунт необхідними для рослин речовинами. Але не слід плутати садовий компост із тими ґрунтовими сумішами, які під такою назвою продають у садових центрах і павільйонах. Якщо ви зробите компост самостійно, це найкраще з усіх органічних добрив обійдеться вам безкоштовно. Рецептів приготування компосту багато, і ми познайомимо вас із деякими з них.

    Що можна класти в компост і чого не можна?

    Можна:

    • сирі злаки, фрукти, овочі та їхню шкірку й обрізки;
    • стебла соняшнику, качани кукурудзи, городнє і баштанне бадилля, сухе листя, скошене сіно;
    • жмиг чаю і кавову гущу;
    • залишки готової їжі;
    • тонкі гілки і пагони, необроблену і незабарвлену деревину, зокрема тирсу та тріски;
    • солому, лузгу від насіння, горіхову шкаралупу;
    • пташиний послід і свіжий гній травоїдних тварин;
    • папір – серветки, пакувальний картон, ксероксний папір і газети в подрібненому вигляді;
    • торф;
    • подрібнені натуральні тканини – льон, бавовну, вовну, шовк, конопляну та лляну кострицю;
    • пух і пір’я птахів, шерсть тварин.

    Не можна:

    • великі і тверді м’ясні кістки;
    • золу з печі або каміна;
    • синтетичні матеріали й тканини;
    • шкірку від цитрусових рослин;
    • багаторічні кореневищні бур’яни, особливо в квітучому вигляді або на стадії вироблення насіння;
    • рослинні залишки, уражені хворобами або оброблені гербіцидами;
    • комах-шкідників і їхні личинки.

    З приводу того, чи можна в компост додавати фекалії людини і м’ясоїдних тварин, єдиної думки у фахівців немає досі, так само, як і з питання про те, чи можна додавати в компост залишки молока, жиру, м’яса та риби.

    Процес перетворення трави, харчових і побутових відходів на органічне добриво умовно ділиться на три частини:

    • розкладання: на цьому етапі відходи розігріваються всередині купи, змінюють свою структуру і збагачуються корисними речовинами. У результаті трансформації в компості з’являються корисні мікроорганізми, грибки, дощові черв’яки, які сприяють прискоренню переробки маси на добриво;
    • вироблення гумусу: на цій стадії важливо забезпечити аерацію бурту, оскільки без кисню можуть загинути мікроорганізми, що організують і здійснюють процес дозрівання компосту. Щоб забезпечити доступ повітря, масу перемішують вилами або лопатою;
    • мінералізація: на етапі мінералізації відбувається розкладання азотистих з’єднань, і гумус переходить у мінеральні форми. Процес досягає максимального значення після року витримки компосту.

    Чим корисний компост?

    По-перше, це одне з найкращих мінеральних добрив, які наповнюють ґрунт величезною кількістю важливих мікроелементів.

    По-друге, це найдешевший засіб для структурування ґрунту, який здійснюється за рахунок збільшення вологозбереження.

    По-третє, компост зручно використовувати в ролі мульчі, яка уповільнює випаровування з ґрунту вологи і вповільнює ріст бур’янів.

    По-четверте, вам тепер не доведеться вивозити з ділянки або спалювати органічне сміття, оскільки його можна закласти в компостну яму і перетворити на чудове добриво.

    Як зробити компост своїми руками

    Як приготувати компост на дачі

    Існує два способи приготування компосту – швидкий і повільний, які інакше називають холодний і гарячий. Але спочатку давайте визначимося з посудиною для компосту та з місцем розташування цієї посудини в саду. Найкраще спорудити ящик із дерев’яних планок або будь-яких дощок, які не контактували з токсичними матеріалами – морилкою, лаком, фарбою та нічим на кшталт цього. Якщо ви хочете, щоб ящик служив вам довгі роки, можете зробити його з соснових дощок – це коштуватиме недорого. Збийте чотири стінки, дотримуючись просвітів між сусідніми планками – ці щілини служитимуть для аерації компосту.

    Розташувати ящик (бурт) краще на узвишші, щоб його не підмивало водою, і подалі від саду, інакше коріння всіх рослин поміняє напрямок і потягнеться в бік бурту з компостом. Виберіть місце, вирівняйте поверхню, вкопайте чотири опори й прибийте до них три стінки. Четверту стінку краще зробити знімною або відкидною, щоб вам було зручно ворушити компост або діставати його для мульчування грядок. Дно ящика краще забетонувати, а можна застелити його товстою поліетиленовою плівкою чи старим лінолеумом.

    Якщо вам не хочеться мати клопіт зі збиванням дощок, можна придбати в крамниці готовий пластиковий або металевий компостер – контейнер для компосту з кришкою, основне призначення якого не дати компосту розсипатися. Перевага таких контейнерів у тому, що в них можна додавати білкові відходи – м’ясо, рибу, молоко, оскільки вони щільно закриваються кришкою, і в них не проникають гризуни. Окрім того, вони добре зберігають тепло, і їх можна переміщувати. А недолік компостерів промислового виробництва в тому, що в них не надходить повітря. Якщо ви не обмежені в коштах, купіть локальну станцію з переробки органіки, яка самостійно підтримує температуру процесу й оснащена системою управління. Зрештою, можна зробити циліндр потрібної висоти й ширини з сітки-рабиці і складати відходи для компостування в нього, але діставати компост із такої посудини і перекопувати в ній масу буде незручно.

    Коли можна робити компост? У цьому питанні немає строгих рамок: можна починати закладання шарів навесні, після обрізування дерев та чагарників, і поповнювати шари у міру надходження органічного матеріалу. Восени в компостну купу можна закласти опале листя, бадилля овочів і баштанних культур. Досягнення сучасної науки навіть дозволяють виробляти компост узимку. Але про все за порядком.

    Як робити компост? На дно компостера або бурту укладіть тріски чи обрізки гілок, які будуть служити дренажним матеріалом, а потім починайте заповнювати компостер шар за шаром, і що більше видів органіки ви закладете в компост, то вищою буде його якість. Приготування компосту передбачає чергування сухих відходів із вологими і зелених із коричневими (азотистих із вуглецевими). У так званий зелений шар закладають відходи, які є джерелом азоту – рештки овочів, дрібні гілочки, зелену гичку, а в коричневий – відходи з умістом вуглецю: рвані газети й інший папір, опале листя та сухі прутики. Збагатити склад компосту можна рослинами, які сприяють швидкому утворенню гумусу – деревієм, кульбабою, ромашкою аптечною, валеріаною. Для прискорення бродіння компостну купу поливають розчином коров’яку або пташиного посліду. Консистенція маси має нагадувати вологу губку, проте в зволоженні компосту слід дотримуватися помірності, оскільки «затоплені» мікроорганізми не зможуть виробляти тепло, що сприяє гниттю.

    Щоб зберегти необхідну для процесу температуру і середовище, саморобний компостер потрібно накривати клейонкою, старим килимом, лінолеумом або збитою зі щільно прилеглих дощок кришкою. Один або два рази на місяць шари компосту слід перевертати вилами для розпушення маси, досягнення рівномірного її зволоження і стимулювання згасаючих через відсутність вентиляції процесів. У спеку компост для підтримки необхідної вологості час від часу поливають водою.

    Ну ось, ви заклали в ящик компост, тепер потрібно чекати, поки він перегниє. Готовий компост виглядає як темна, волога, розсипчаста маса, яка пахне лісовою землею.

    Виробництво компосту вимагає дотримання деяких правил:

    • компост не має погано пахнути. Якщо з’явився запах аміаку, значить, процеси перебігають неправильно, і маса може перетворитися на отруту. У цьому випадку додайте в компост рваний папір, щоб нівелювати переважання в ньому азотних компонентів. Щоб аміак, який утворюється при бродінні, не покидав бурт у вигляді смердючого газу, а перероблявся в азот, слід дотримуватися такого порядку наповнення посудини: кожен пласт відходів має бути завтовшки не більше 50 см, а перемежовують шари органіки шарами ґрунту або гною завтовшки 5-10 см;
    • усе, що ви закладаєте в компостну купу, слід попередньо подрібнити, а зелень необхідно злегка підсушити, щоб вона в компості не кисла, а пріла;
    • перед настанням зими потрібно перелопатити всю купу таким чином, щоб нижній шар виявився вгорі, а верхній унизу;
    • максимальна висота купи має бути 1,5 м, а мінімальна ширина – щонайменше 1 м, інакше вам буде важко перелопачувати масу. Висота купи вимірюється через кілька місяців після закладання компосту, оскільки за цей час вона значно осідає.

    Швидкий компост

    Багато садівників воліє робити швидкий компост: на піднесеній ділянці викопують неглибоку (до 40 см), але широку яму, яку заповнюють переламаними гілками і подрібненою деревиною, а зверху закидають землею. Через рік-другий у вас дозріє прекрасне добриво для саду та городу.

    Найшвидший компост виходить із листя: восени в неглибоку яму закладають опале листя, перешаровують її садовим ґрунтом, поливають біостимуляторами (ЕМ-препаратами – Байкалом-М1, Гумісолом, Таміром, Ургасою або подібними) і накривають чорною плівкою, а в середині травня цей компост уже можна частково використовувати за призначенням. Для прискорення процесу в молодий компост можна покласти «закваску» з уже перепрілого. Прискорити процес приготування компосту можна такими засобами, як розчин цукру і дріжджів, яким слід рясно полити закладені в компостер рослинні залишки, або кропив’яний настій: ¾ відра кропиви заливають теплою водою, додають пакет сухих дріжджів і ставлять у тепле місце днів на 5, після чого настій проціджують і поливають ним компост.

    Компост у домашніх умовах

    Можна приготувати компост узимку в домашніх умовах.

    Компост своїми руками в домашніх умовах зробити нескладно. Для цього вам знадобляться:

    • пластмасове відро;
    • сміттєвий пакет;
    • кілька пластикових півлітрових пляшок;
    • пляшка ЕМ-рідини, що прискорює процес приготування компосту;
    • пульверизатор;
    • поліетиленовий мішок з-під цукру;
    • пакет садової ґрунту або купованого ґрунту.

    Зробіть із пластикових пляшок однакові за висотою циліндри, обрізавши дно і шийку, і встановіть їх на дно відра. Помістіть у відро для сміття пакет із кількома дрібними отворами в нижній частині для стоку зайвої рідини і починайте наповнювати його подрібненими рослинними залишками, обприскуючи кожен трисантиметровий шар із пульверизатора приготованим відповідно до інструкції розчином прискорювача. Після зволоження залишків вичавте з пакету повітря, щільно його зав’яжіть і притисніть вантажем – наприклад, п’ятилітровою пластиковою пляшкою з водою. Приблизно раз на три дні зливайте з відра воду, що стекла з компосту – цю рідину можна залити на ніч у злив, щоб прочистити каналізаційні труби і стоки в раковинах. А якщо розвести цю рідину водою в співвідношенні 1:10, нею можна полити кімнатні рослини.

    У міру наповнення пакета органічними залишками обприскуйте кожен їх шар стимулятором бродіння, випускайте з пакету повітря і встановлюйте на нього гніт – проробляйте це доти, доки пакет поміщається в відрі. Тільки-но відро заповниться, помістіть його разом із компостом у тепло для ферментації на тиждень, потім перемішайте компост із невеликою кількістю городнього або садового ґрунту, перекладіть у мішок із-під цукру і винесіть на балкон чи лоджію, де він буде тепер зберігатися.

    У відро, що звільнилося, помістіть новий сміттєвий пакет з отворами для стоку води і почніть процес накопичення та перетворення відходів на компост заново. Якщо ви все зробите правильно, неприємного запаху ви не відчуєте. Виникнути кислий запах може водночас із появою на поверхні компосту білої плісняви – це ознака того, що процес перебігає неправильно. Щоб виправити становище, додайте в відро дрібно нарізані газети або інший папір. Другу порцію дозрілого компосту викладіть у мішок, в якому зберігається перша партія добрива. Готовий домашній компост можна підсипати в горщики кімнатних рослин, додавати в субстрат для розсади або відвезти на дачу й використовувати як добриво або мульчу.

    Компост для печериць

    Компост у мішках

    Вирощування шампіньйонів зараз вельми прибутковий бізнес, і багато хто наловчився вирощувати ці гриби у себе в підвалах – такий спосіб називається інтенсивним на відміну від екстенсивного, коли гриби культивують у природних умовах. Вирощують шампіньйони по-різному, але найбільш ефективним є спосіб вирощування в мішках: він не вимагає високих фінансових витрат, а гриби, що захворіли в одному мішку, не заражають печериці в сусідніх мішках. Єдиним недоліком цього способу можна вважати тільки те, що закладання субстрату в мішки вимагає значних фізичних зусиль. Компост у мішках розставляють по підлозі паралельно або в шаховому порядку, причому шахове розташування економить виробничу площу.

    Високий урожай грибів можна отримати тільки на живильному середовищі, а для цього необхідний субстрат, заснований на компості. Компост для вирощування печериць, як і садове добриво, можна приготувати самостійно. На 100 кг пшеничної або житньої соломи вам знадобиться 100 кг кінського гною, 8 кг гіпсу, 5 кг крейди, по 2 кг суперфосфату і сечовини. Солому нарізають завдовжки 15-20 см, заливають на 2-3 дні водою, щоб вона не промокла, а зволожилася, потім викладають у бурт або ящик три-чотири шари соломи навпереміну з шарами гною, додаючи добриво компосту – всю сечовину і частина суперфосфату (500 г). Потім масу ретельно перемішують, додають гіпс, потім залишок суперфосфату, потім крейду, і після внесення кожного інгредієнта компост щоразу ґрунтовно перемішують – усього 4 рази. На виході отримують 300 кг субстрату – цієї кількості має вистачити для закладання 3 м² грибниці.

    Якщо ви використовуєте не кінський, а пташиний послід, то пропорції будуть іншими: на 100 кг посліду і 100 кг соломи потрібно 300 л води, 8 кг гіпсу, а замість суперфосфату та крейди використовують алебастр.

    Компост для грибів має визрівати на відкритому повітрі в захищеному від сонця і дощу місці упродовж трьох тижнів – за цей час компоненти «перегорають», аміак повністю випаровується, і компост можна використовувати: в спеціальні мішки з перфорацією викладають приблизно по 15 кг компостній маси і висаджують у неї грибницю.

    Компост у ящиках

    Ящикова система вирощування печериць була розроблена в США в 1934 році, і досі вона популярна більшою мірою в Сполучених Штатах, Канаді та Австралії. Вирощування шампіньйонів у ящиках, як і в мішках, дозволяє локалізувати ураження грибів захворюваннями та шкідниками і надає можливість утримувати гриби на різних фазах розвитку в різних приміщеннях.

    Ящики роблять із ялинових, березових або вільхових дощок. Обсяг ящиків може бути від 0,4 до 2 м², а оптимальна глибина – 12-15 см. Перед використанням їх дезінфікують чотиривідсотковим розчином формаліну або двовідсотковим розчином лізолу. Що стосується субстрату, то спосіб його приготування такий же, як і при вирощуванні печериць у мішках.

    Готовий компост – чи варто купувати

    Якщо вам ніколи займатися приготуванням компосту або ви боїтеся не впоратися з цим завданням, ви, звичайно, можете придбати готовий компост. Добре себе зарекомендував продукт фірми Біуд – універсальний концентрований і екологічно безпечний Біокомп, який можна використовувати як для декоративних культур, так і для плодово-ягідних. Для створення цього біодобрива застосовують як традиційні прийоми компостування, так і новітні фінські технології. Основою для компосту цієї марки слугує верховий і низинний торф, гній великої рогатої худоби або кінський, послід домашніх птахів і хутрових м’ясоїдних звірів. Як добавки використовується подрібнена солома, тирса дерев листяних порід, доломітове борошно, вермикуліт та інші природні препарати. За назвою компосту можна визначити, який вид гною в ньому використаний – «Коров’ячий», «Кінський», «Курячий». Є в серії і Біокомп, створений для удобрення ґрунту восени, він так і називається – «Осінь».

    Плідно впливає на овочеві культури застосування компосту при посадці – добриво вносять у ямки по одній столовій ложці. У ями ягідних кущів кладуть 2-3 склянки добрива, а в ями плодових дерев – по літровій банці компосту.

    Компост для печериць теж не є дефіцитом – ви можете придбати його як у розпушеному вигляді, так і в брикетах. Однак усе-таки варто спробувати зробити компост самостійно, адже для цього потрібно зовсім небагато зусиль, а всі необхідні інгредієнти – це відходи вашої життєдіяльності. Почніть збирати і складати шарами органічні відходи вдома, як описано в нашій статті, і перше відро компосту, зробленого вами власноруч, надихне вас і на будівництво великого садового ящика для добрива, і для закладання компостної купи. У результаті у вашому саду завжди буде якісне і безкоштовне органічне добриво.

    Що таке компост та як його зробити

    Якщо ви хочете, щоб земля на вашій присадибній ділянці була багата на мінеральні речовини і поживні елементи, час від часу вам доведеться удобрювати грядки – без цього ніяк. Найбільш універсальним та затребуваним добривом є компост. Цю речовину у певний період часу вносять під кожну городню та садову культуру. Але де його взяти? Найпростіший варіант – купити. Але на це доведеться витратити гроші. А найприйнятніший, і при цьому далеко не такий складний, як здається на перший погляд, зробити компост самостійно. Тим більше, що все необхідне для цього на вашій дачі, напевно, є.

    Що таке компост

    Компостом називають органічне добриво, отримане в результаті розкладання органічних речовин під впливом багатьох мікроорганізмів. А щоб зрозуміти, чи варто братися за цю справу чи не варто, рекомендуємо ознайомитися з перевагами компосту.

    • Найкраще органічне добриво. Власноручно приготований компост, який можна заготовити відразу у великих кількостях, вважається кращим підживленням, що забезпечує грунт безліччю мікроелементів.
    • Найдешевше органічне добриво. Цей аргумент актуальний у тому випадку, якщо ви вирішите приготувати перегній самостійно. Справа в тому, що необхідні для створення компосту інгредієнти ми найчастіше бездумно викидаємо в бак для сміття. А тим часом з них може вийти речовина, що добре справляється з розпушенням грунту і збереженням вологи в грунті.
    • Найкраща органічна мульча.Мульча – це оптимальний спосіб захисту городніх культур від шкідників, а також ефективний метод насичення землі та збереження в ній вологи навіть у період посухи. Щоб отримати найкращу органічну мульчу, достатньо присипати грядку підсушеним перегноєм.
    • Внесок у охорону довкілля. Якщо ви дбаєте про майбутнє нашої планети, то напевно не пройдете повз можливість зробити свій внесок у цей багатогранний процес. Збудувавши на дачній ділянці контейнер для переробки органічних відходів, ви створите масштабний інкубатор для розмноження корисних мікроорганізмів.
    • Можливість зберегти свої фізичні сили. Сміття, що накопичується на присадибній ділянці, потрібно збирати та вивозити. Як і куди, якщо у вас немає машини, а поблизу відсутнє звалище — велике питання. Але його можна вирішити якщо зробити компост самостійно. Адже в цьому випадку всі органічні відходи будуть кинуті в єдину посудину та використані для виготовлення компостної заготовки.

    Як зробити компост

    Від правильності вибраних для приготування органічного добрива інгредієнтів залежить як текстура кінцевого продукту, а й характеристики, властиві приготовленому добриву. Частина інгредієнтів ідеально гармонує один з одним у первісному вигляді. А деякі елементи компосту перед змішуванням вимагають подрібнення чи іншої форми переробки.

    1. Опале листя.Цей інгредієнт вважається найпопулярнішим. Зокрема, тому що восени листя на ділянці досить багато, і подіти їх, як правило, нікуди. При правильному підході пожухле листя можна з легкістю перетворити на ідеальну компостну основу. Але для цього її спершу слід подрібнити. А потім змішати з органічними речовинами, багатими на азот. У цьому виді опале листя перетвориться на найкраще джерело вуглецю для садових та городніх культур.
    2. Газонна трава. Органіка, яка збагачена азотом і яку можна і потрібно додавати до листя для формування ідеальної основи компосту. Тому травинки, звалені в купу після стрижки галявини, потрібно потримати в такому стані кілька тижнів, а потім відправити в компостну яму, чергуючи “худенький” трав’яний шар з шаром інших інгредієнтів рослинного походження.
    3. Негазонна трава. Ця трава теж підходить як компостна складова. Розкладається вона не гірше за газонну і подрібнення не вимагає. Але перед відправкою до компостної ями фахівці рекомендую змішувати таку траву із землею, взятою з-під квітів, що ростуть у палісаднику.
    4. Гілки.Саме гілки вважаються головним інгредієнтом компосту, для приготування якого був обраний повітряний спосіб. Інше питання в тому, що добриво, що виходить в результаті застосування анаеробного способу, вважається поживнішим. Але в будь-якому випадку, перш ніж застосовувати гілки як компостний інгредієнт, їх слід порубати на дрібні частини. Розкладання гілок відбувається дуже повільно.
    5. Тирса. До цієї категорії насичених вуглецем речовин відносяться і деревні тріски, що залишилися після обробки натурального дерева.
    6. Макуха. Цей інгредієнт використовують з метою здійснення контролю за рівнем вологості органічного добрива. Кількість макухи, змішаної з іншими інгредієнтами, цей показник можна коригувати, знижуючи або підвищуючи його.
    7. Попіл. Речовина, яка вважається лідером за вмістом калію. Золи для компосту використовують обмежену кількість. Якщо додати її дуже багато, то внесений під рослину або в ґрунт зрілий компост може просто спалити представника флори. І виною всьому буде саме зла.
    8. Кавова гуща. Раніше кавову жижу у добрива не додавали. Але це було з тим, що інгредієнт через час був недоступним. Сьогодні ж він є одним із найкращих джерел фосфору. А ще в кавовій гущі міститься завидна кількість азоту, що є додатковим безперечним плюсом цієї речовини.
    9. Шкірки від бананів. Бананова шкірка – ще одне виняткове джерело таких речовин як фосфор і калій. Однак перш ніж відправити її в загальну компостну купу, шкірку слід прикопати в ґрунт неподалік квітучих чагарників і дати їй трохи полежати.
    10. Соснові голки. Обов’язковий інгредієнт органічного добрива, націленого на підгодовування представників флори, які віддають перевагу кислому грунту. Максимальна кількість соснових голок у складі компосту не повинна бути вищою, ніж 5%.
    11. Квітки азалій.Суцвіття азалій, аналогічно голкам сосен, беруть участь у приготуванні добрива для рослин, що віддають перевагу високому pH землі. Як і у випадку з хвойним елементом, максимальний відсотковий вміст квіткового інгредієнта не повинен бути вищим за п’ять.

    Довести почате до пуття допоможе ферментований компост, який виконає функцію своєрідної закваски, а також рідкий гній. Рекомендуємо також запастися спеціальним термометром, яким ви вимірюватимете температуру складу, щоб контролювати процес.

    Для приготовленого компосту категорично не підходять фрукти та овочі, що пережили термічну обробку, стебла уражених шкідниками або заражених хворобами рослин, синтетичні тканини та цедра лимонів та апельсинів.

    Алгоритм створення компостної скриньки

    Правильна компостна ємність – вже половина справи. Щоб зробити її, слід заздалегідь приготувати складові елементи. Ними можуть стати дошки чи дерев’яні планки, які до цього не контактували з хімікатами чи отрутою. Важливо також, щоб дошки не були гнилими. Інакше під впливом органіки та мікроорганізмів ящик просто розвалиться. Якщо хочете зробити компостну ємність на століття, використовуйте необрізану сосну.

    1. Вибираємо локацію для ящика: є сенс штучно підняти його над рівнем грунту, щоб при паводках ранньою весною його не затоплювало.
    2. З наявних матеріалів створюємо чотири сторони ємності. Процес рівно той самий, що і при створенні ящика для зберігання овочів. Тільки компостна ємність набагато більша за обсягом.
    3. Дотримуємося просвітів між сусідніми планками. Це дозволить біологічним процесам протікати так, як належить, і забезпечить необхідний приплив свіжого повітря.
    4. На тій локації, яку ми підготували для встановлення компостної ємності, встановлюємо з трьох сторін спеціальні опори.
    5. До опор кріпимо три стіни ємності, а четверту залишаємо рухомою – інакше видобувати з ящика готовий продукт буде вкрай незручно.
    6. Дно компостної ями застилаємо волого- та повітронепроникним матеріалом. Якнайкраще підійде шматок старого лінолеуму, щільної гуми або, на крайній випадок, поліетилену.

    Якщо використовувати для створення компостної ями просочені машинним маслом або іншими токсичними речовинами планки, вони просто отруять органічне добрива без можливості виправити ситуацію, що склалася.

    Швидкий (гарячий) спосіб приготування компосту.

    Два місяці — стільки вам знадобиться на створення підгодівлі гарячим способом. Швидкий спосіб виготовлення універсального органічного добрива починається з організації дренажного шару. Для цього на гумову основу або лінолеум кладуть 10-сантиметровий шар, що складається з наступних інгредієнтів:

    Всі інші інгредієнти для компосту слід укладати шарами, не змішуючи їх між собою хаотичним чином. Нижче перерахована лише приблизна послідовність укладання, яку ви можете сміливо варіювати в залежності від наявних у вас інгредієнтів:

    1. гілки;
    2. фруктові шкірки;
    3. паперовий шар;
    4. пожухле листя;
    5. газонна трава або однорічники.

    Ущільнювати таку розкладку немає потреби. Скажемо більше: якщо шари ущільнити, то процес гниття протікатиме не так швидко, як вам хотілося б. Отже, і готовий продукт ви отримаєте із суттєвою затримкою. В ідеалі кожен окремий шар слід насичувати речовинами, що активізують гнилосні процеси. До таких можна віднести:

    • добавки із підвищеним вмістом азоту;
    • продукти життєдіяльності корів, кіз та коней;
    • кропиву;
    • бобові;
    • кульбаби.

    Ще одне важливе завдання, необхідне реалізації швидкого способу приготування компосту — підтримка всередині компостної ями необхідної температури. З цією метою потрібно “укрити” ємність для зберігання органіки шматком лінолеуму, аналогічним тому, що був постелений на дно, або чимось схожим за якістю.

    Раз на 60 днів за допомогою вил потрібно ворушити шари компосту, щоб активізувати зупинені через брак свіжого повітря процеси. Якщо надворі стоїть тотальна спека, іноді компостну яму слід проливати. Інакше з неї випарується волога та рівень вологості сильно знизиться.

    Якщо компостна яма вичерпує “аромат” яйця, що протухло, значить, інгредієнтам не вистачає оксигену, і шари слід трохи розворушити. Якщо з ями пахне аміаком, то в ній надто багато азоту. Виправити ситуацію можна шляхом додавання паперу.

    . і повільний (холодний) метод

    На реалізацію холодного способу приготування добрива вам знадобиться кілька років. В ідеалі – два-три роки. З часом ви смакуєте і точно зрозумієте, який обсяг компосту вам щорічно необхідний. Це дозволить щосезону будувати на ділянці нову компостну яму і в результаті повністю забезпечувати потреби свого городу в поживних речовинах та життєво необхідних овочах для гарного врожаю мінералах.

    1. Викопуємо дрібну, але досить широку яму. Глибина ями повинна дорівнювати лопатному багнету.
    2. Дно ями покриваємо гілками — вони стануть нам дренажним шаром. Д
    3. Доповнюємо цей інгредієнт трухлявими пнями, але виключно у подрібненому стані.
    4. Засипаємо дренаж і потерть землею і чекаємо на три роки.
    5. Через 36 місяців з місця дислокації компостної ями можна брати гарне добриво, якому не буде рівних навіть серед продуктів хімічної промисловості.

    Думки щодо того, чи можна додавати в компост людські та собачі фекалії, розділилися. Одні фахівці вважають, що не лише можна, а й потрібно. А інші впевнені, що категорично не можна. Тому вирішити це питання ви можете на власний розсуд. Що ж до таких добавок як м’ясні, рибні та молочні залишки, а також кісткові складові, про них у посібниках з приготування компосту взагалі нічого не сказано. Але вони точно не будуть зайвими на купі перегною.

    Компостна яма та купа: секрети бувалих дачників

    На дачі завжди знайдеться безліч відходів, які можна легко перетворити в добриво. Все, що для цього потрібно – компостна купа або компостна яма своїми руками, в які потрібно регулярно збирати рослини і органічні відходи. Через два сезони вони згниють і перетворяться на компост, придатний для добрива всіх городніх рослин та саду. Докладну інструкцію, як правильно спорудити компостну яму і купу, можна знайти в наведеній нижче статті.

    Переваги використання компосту на дачній ділянці

    Хоча створення компосту забирає багато часу, витрачені зусилля завжди себе виправдовують. Переваги виробництва компосту в компостній ямі своїми руками є наступними:

    • Екологічність. Компост – це натуральне добриво для рослин.
    • Поліпшення якостей грунту. Завдяки використанню компосту, глинисті грунти стають більш пухкими, пропускають більше повітря. Якщо ж на дачній ділянці багато піску, завдяки компосту він буде затримувати більше вологи, що підвищить його родючість.
    • Відсутність необхідності платити гроші. Компост можна отримати безкоштовно з харчових відходів і рослин, що ростуть на дачній ділянці. А ось за гній і мінеральні добрива доведеться платити.
    • Можливість з користю утилізувати органічне сміття і підтримувати чистоту на ділянці. Трава, бур’яни і листя в будь-якому випадку будуть рости на дачній ділянці і для підтримки чистоти їх необхідно кудись вивозити або спалювати. Якщо ж скидати їх в компостну яму або на компостну купу – без зайвих зусиль утворюється корисний компост, а занедбана ділянка перетворюється на привабливе місце для відпочинку і вирощування овочів.

    Як зробити компостну яму і купу своїми руками?

    В першу чергу слід відзначити, що компостна яма і компостна купа – це не зовсім вдалі ідеї для отримання компосту. Якщо створити яму для відходів прямо в грунті, компост буде створюватися дуже довго, оскільки процес гниття сповільниться через наявність вологи і відсутність вентиляції. Якщо ж просто насипати органічні відходи у вигляді купи – процес гниття буде проходити нерівномірно, багато тепла буде йти в атмосферу.

    Правильна компостна яма або купа – це спорудження (ящик) з дерев’яних дошок, на 50 см заглиблене в грунт, і на 1 метр підняте над землею. Всередину такого ящика необхідно закидати органічні відходи і сміття з дачної ділянки. Під впливом тепла воно поступово почне перегнивати і через півроку зі сміття утворюється поживний компост.

    Але перед тим як зробити компостну яму, необхідно запам’ятати кілька правил:

    1. Щоб підсилити процес гниття, ящик для компосту необхідно спорудити в затіненому місці подалі від будинку (варто пам’ятати, що при гнитті виділяється досить неприємний запах). Не варто організовувати компостну яму поряд з деревами – надлишок поживних речовин у грунті може спровокувати їх загибель.
    2. Компостна яма повинна розташовуватися на відстані 25 метрів від колодязя, щоб речовини, що утворилися в процесі гниття, не потрапили в питну воду. А ось автополив своїми руками може черпати воду зі свердловини, розташованої в безпосередній близькості до компостної ями.
    3. Не можна робити компостну купу на місці, де збирається вода. Це буде загальмовувати процес утворення компосту.
    4. Ідеальні розміри ями – 1,5 на 2 метри. Якщо зробити яму маленьку – відходи в ній не будуть прогріватися, і процес гниття буде проходити повільно. Для дуже великої ями потрібно дуже багато відходів.
    5. Компостну яму рекомендується розділити на 2 секції. Першу секцію можна використовувати відразу після спорудження, а в другу слід починати викидати відходи лише з наступного року.
    6. На дно ями можна стелити поліетилен. Краще накидати туди сіна або дрібних гілок.
    7. Зверху над компостною ямою необхідно спорудити кришку або ж укрити її шматком руберойду. Можна використовувати агроволокно для мульчування.
    8. Приблизно двічі на місяць вміст ями необхідно перемішувати, щоб процес гниття проходив рівномірно.

    Використовувати компост з компостної ями, зробленої своїми руками, можна вже в новому сезоні. Але щоб він вийшов максимально поживним – гниття має тривати не менше 2 років.

    Які відходи можна відправляти в компостну яму і компостну купу?

    Компостна яма, споруджена своїми руками, призначена тільки для рослинних відходів. Туди можна скидати:

    • листя і тонкі гілки, які згрібають з-під дерев;
    • дерев’яну тирсу, стружку і кору;
    • бавовняне ганчір’я;
    • картон і папір;
    • коріння рослин;
    • золу;
    • скошену траву;
    • стебла квітів;
    • всі харчові відходи рослинного походження, включаючи пакетики з чаєм і яєчну шкаралупу;
    • клаптики шерсті домашніх тварин.

    Компостна купа не повинна містити продукти тваринного походження і фекалії тварин, мінеральні добрива, бур’яни, на яких вже встигло дозріти насіння. У компості не повинно бути рослин з тривалим періодом гниття (до них відноситься бадилля з картоплі та помідорів). Також не варто кидати в компостну яму кущі рослин, уражені хворобами – їх краще підсушити і спалити прямо на грядках.

    Найважливіший аспект при створенні компостної ями – зробити її максимально непомітною на дачній ділянці. Якщо це питання дуже актуальне, дізнайтеся основні компоненти ландшафтного дизайну за посиланням.

Про автора

admin administrator