1. Текст-опис: мета, особливості
У ньому йдеться про:
• загальне враження від предмета;
• найбільш важливі для об’єкта (предмета, явища) та його частин ознаки, що відібрані автором в залежності від мети висловлювання, його задуму (ці ознаки є постійними або тимчасовими);
• значення предмета;
• оцінку чи відношення до предмета.
Мета тексту-опису — описати щось чи когось, дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.
У тексті-описі можна знайти відповідь на питання: який цей предмет? яка ця особа?
Описувати можна:
• людину;
• тварину;
• предмет;
• явище;
• середовище;
• місцевість.
У тексті-описі може вказуватися на:
• розмір;
• форму;
• колір;
• смак;
• запах;
• вік;
• характер;
• зовнішній вигляд;
Для тексту-опису необхідні прикметники, порівняння. З цією метою використовують слова: ніби, мов, чи, як, схожий на, тощо.
Текст-опис — це зображення предметів чи явищ за допомогою слів. За змістом опису можна уявити те, про що йдеться.
Текст-опис складається з трьох частин.
1. Зачин – речення, у яких висловлюється загальне враження про предмет чи явище.
2. Основна частина – речення, у яких називаються ознаки предмета чи явища.
3. Кінцівка – речення, у яких робиться висновок до всього сказаного; висловлюється ставлення автора до описуваного предмета чи явища.
Всеволод Нестайко — Тореадори з Васюківки (характеристика героїв твору)
Головні герої трилогії — п’ятикласники Ява Рень (справжнє ім’я — Іван) та Павло Завгородній, які мешкають у селі Васюківка. Обидва хлопці бешкетники, мають почуття гумору, винахідливі, з багатою фантазією.
У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія зі щеням у колодязі, то він безстрашно спустився на дно криниці, аби врятувати цуцика.
Коли йому було років півтора, сам себе назвав “Ява” (можливо, у нього так “Іван” вийшло). Павлуша розповідає у творі читачам, що Явин батько грає на скрипці, їхня корова називається Контрибуція, а дід, що льоху витягав, завзятий мисливець. На честь старого Реня навіть польове озеро люди назвали Реневим. Мама Явина – депутат райради. У Яви є молодша сестра Яришка.
Павлуша Завгородній — найкращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Любить вареники з вишнями. Має великі відстовбурчені вуха.
Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”.
- Тореадори з Васюківки (повний текст) ▲ читається трохи більше, ніж за 3 вечори
- Тореадори з Васюківки (аналіз, паспорт твору)
- Тореадори з Васюківки (скорочено)
- Тореадори з Васюківки (шкільні твори)
- Поясни, як ти ставишся до головних персонажів повісті. Свою відповідь обґрунтуй(та інші запитання)
- Біографія Всеволода Нестайка
Інші герої
Яришка — сестра Яви, молодша від нього. Між братом і сестрою часто виникають сварки, особливо через велосипед.
Варава — Явин дідусь, який часто сварить хлопців за їхні витівки. Йому було вже 83 роки, очі мав без вій, нерухомі, тому здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Затятий мисливець.
Салимон — дід-баштанник, який зовсім не в захваті від витівок хлопців.
Галина Сидорівна — молода вчителька Яви і Павлуші.
Бурмило — рибалка, який жив біля школи.
Книш — шофер, який жив по сусідству з Явою.
Фарадейович — сільський бібліотекар та винахідник, якого насправді звати Антон Фадейович. Саме у нього виникла ідея вирощувати глобулус.
Валька — дівчинка з Києва, яка подобалася Яві. Вона допомагає хлопцям у пошуку незнайомця з 13 квартири.
Ганька Гребенючка — дівчинка з Васюківки, яка подобалася Павлуші.
Пайчадзе — старший лейтенант, наречений Галини Сидорівни.
Про автора