Особливості та характеристики піщаного ґрунту

Причина невдач вирощування овочевих культур на садових ділянках може полягати саме в наявності піщаного ґрунту. Така земля справді далека від бажаного ідеалу, «жирного» і живильного чорнозему, але все-таки не безнадійна. Багато культур воліють рости саме на піщаних ґрунтах. Такою особливістю відрізняються хвойні насадження, які заслужено вважають прикрасою ділянки. Але й вирощувати овочі та фрукти на таких ґрунтах теж можливо, необхідно лише докласти максимум зусиль і ваш ґрунт із звичайного бідного піщаного ґрунту, перетвориться на родючий, нехай навіть піщаний ґрунт.

Характеристика пісковика

Основним складовим інгредієнтом будь-якого ґрунту є пісок. В одному ґрунті він міститься в малих кількостях, в іншій – у великих. Зміст піску в піщаному грунті близько 90%, цим пояснюється низька родючість пісковика. Візьміть жменю ґрунту і рясно змочіть його водою, спробуйте зліпити з нього хоча б джгут або кульку. Піщаний ґрунт зовсім не злипається, а розсипається мокрими крупинками. Чим більше в грунті міститься піску, тим гірше він злипається в кому. Пісок є кварцовим мінералом, абсолютно не придатні для якісного харчування рослин, на відміну від глинистих пластів, де постійно відбуваються процеси розвитку та зростання живих організмів, здатних на постійній основі удобрювати ґрунт.

Піщаний грунт має низку як позитивних, і негативних особливостей.

Позитивні відмінності піщаного ґрунту

Існує низка хороших та сприятливих моментів, які варто враховувати. Це

• рихлість,
• сипкість,
• хороший провідник тепла, швидко прогрівається,
• підвищена аерація,
• легка в обробці,
• багата на кисень.

Недоліки піщаного ґрунту

Недоліки значніші, тому про кожен пункт слід розповісти докладніше.

• Швидке охолодження. На відкритих полянах пісковики дуже швидко нагріваються вдень, під дією прямих сонячних променів. І так само швидко остигають після заходу сонця. Температура повітря знижується і піщаний ґрунт остигає. Різкі перепади температури ґрунту негативно впливають на будь-які рослини.
• Пісчаний грунт дуже швидко пропускає через себе вологу. Вода затримується тільки на нижніх шарах ґрунту, що складаються з глини, там, куди коріння рослин не дістає. Внаслідок чого, рослини, висаджені на піщаному ґрунті, вимагають, рясного та регулярного поливу.
• Відсутність поживних речовин. Рясне зволоження сприяє вимиванню всіх поживних речовин, що у верхньому шарі грунту, безпосередньо біля коріння рослин. Вода забирає поживні елементи в глибинні шари ґрунту. Результат плачевний: піщаник містить невелику кількість корисної мікрофлори, рослини погано ростуть і розвиваються, врожайність низька. Піщаники відносять до найнеродючіших видів ґрунтів і не придатні для вирощування овочів, що не можна сказати про декоративні рослини. Висадивши на піщаному ґрунті декоративні квіти, чагарники та дерева, ви значно прикрасите зовнішній вигляд своєї ділянки.

Рослини, придатні для вирощування на пісковиках

Посадіть по краю своєї ділянки деревоподібні кущі жасмину, глоду, барбарису або ялівцю. Гарно виглядають хвойні туї та пірамідальні ялинки. Клумби садової ділянки прикрасять однорічні нігтики, айстри, волошки та гвоздики. Рослини, що прикрашають ділянку менш вибагливі до умов вирощування, ніж овочеві культури, але повноцінного догляду все ж таки вимагають. Рясний і регулярний полив, мінеральне та органічне підживлення, а також заходи щодо знищення шкідників та суперечка грибкових хвороб теж обов’язкові та необхідні.

Звичайно, садова ділянка призначена не тільки для вирощування рослин для прикраси. Зрозуміло бажання садівника отримати і вигоду від його утримання. Слід заспокоїти садівників-початківців, дачна ділянка яких розташована на піщанику. Овочеві культури на піщаних ґрунтах вирощувати можна. Відмінні врожаї моркви, цибулі, баштанних та бобових культур, а також полуниці та суниці, смородини та аґрусу, фруктових дерев отримати можна, потрібно лише приділити більше часу облагороджуванню даного ґрунту. Не порадує великим урожаєм капуста, картопля і буряк, однак, плоди будуть, якщо проводити підживлення швидкодіючими добривами часто і потроху, рясно поливати і мульчувати посадки, то можна отримати хороший результат.

Способи облагородження піщаного ґрунту

У випадку, коли ґрунт вашої ділянки перебуває в жалюгідному стані і є величезне бажання його облагородити та отримувати великий урожай овочів та фруктів, то можна спробувати змінити його хімічний склад, і з бідного пісковика отримати високоврожайний та корисний живильний ґрунт.

• Процес глинування. Глина не тільки повна корисними та поживними речовинами, але й здатна затримувати вологу та добрива біля коріння рослин. Вважається, що чим більше глинистих шарів у ґрунті ділянки, тим вона родючіша. Створення штучного родючого шару землі шляхом викладання товстого шару глини, близько 10 сантиметрів, на піщаник, зверху засипаного сантиметрів на 40 супіщаним або суглинним грунтом, привезеним з іншої місцевості. Таким чином, на піщаному ґрунті вашої ділянки можуть перебувати грядки з глинистим, суглинистим і навіть із чорноземним ґрунтом, що значно збільшить майбутній урожай овочів, адже проростатимуть рослини на родючому ґрунті.
• Частий полив. Оскільки піщаний ґрунт зовсім не затримує вологу, то рослини потрібно поливати часто і не допускати сильно перезволоження кореневої системи. Усього в міру. Доцільно використати технологію «зворотного поливу». Для цього ґрунт навколо рослин закривають плівкою, на яку насипають шар ґрунту в 5-6 сантиметрів. При денній теплій температурі волога піднімається з нижнього шару грунту, але завдяки плівці не випаровується під дією сонячних променів, а осідає на стінках плівки і знову скапує на грунт. Такою є технологія «зворотного поливу».
• Часте підживлення. Дозу підживлення мінеральними добривами потрібно зменшити, а періодичність проведення цієї операції збільшити. Обережно потрібно використовувати водні розчини хімічних добрив, які швидко пропускаються через верхній шар піщаного ґрунту та можуть пошкодити молоді коріння рослини. Хімія, хоч і корисна, обпалює коріння.
• Внесення гною. Найякіснішим підживленням і збагаченням піщаного грунту може служити звичайний гній або перегній. Необхідно використовувати для цих цілей і вже добре перегнилий болотний мул, що складається з залишків зеленої маси, що перегнили і розклалися. Такі добавки в піщаний ґрунт треба вносити постійно, влітку, навесні та восени. Необхідно не тільки засипати піщаник, а й перекопувати грядку, перемішуючи ґрунт ділянки з природними добривами, щоб вони й надалі розкладалися та перегнивали у ґрунті, сприяли умовам для створення сприятливого середовища для розмноження та розвитку, корисних для ґрунту мікроорганізмів та живих істот, що впливають на родючість ґрунту.
• Використання торфу. Внесення чистого торфу в піщаний ґрунт замість глини вважають менш ефективною дією. Торф’яні поклади хоч і є продуктом гниття, розпаду рослин і дрібних комах, але не такі багаті на корисні речовини. Торф може закислити штучно створений ґрунт, тому використовують його лише у комплексі з мінеральними добривами.
• Мульчуючий шар.Мульчуванням ґрунту, або іншими словами, накриття ґрунту шаром з різних, повітропроникних матеріалів, будь-то тирса, скошена трава, перепріле листя або хвойна підстилка – такий шар утримує вологу безпосередньо біля коріння рослини, добре пропускає повітря, не дає швидкому підсиханню. грядки. Накривають ґрунт мульчею до поливу або дощу, попередньо пропушивши всю грядку. Мульчуючий шар не повинен перевищувати 3-4 сантиметри для безперешкодного проходження вологи і повітря, а також сонячного тепла. Накладена на вологий ґрунт, мульча сприяє початку процесу підвищення родючості ґрунту. Мульч викладають і ряди між рослинами. При розпушуванні ґрунту, мульчуючий шар перемішуватиметься з поверхневим ґрунтом, потраплятиме у глибші шари ґрунту і, тим самим, удобрюватиме та збагачуватиме його.

Упорядкування піщаного грунту може пройти досить швидко. Досвідчений садівник із бідного пісковика за пару років може створити відмінний родючий ґрунт. Але для цього доведеться постійно робити різні операції з підвищення родючості, подальшого розвитку та підтримки вже отриманих результатів. Якщо ґрунт на вашій ділянці досить далекий від виду та якості родючого чорнозему, і здебільшого складається з піску, то не варто зневірятися. Така земля не безнадійна, на ній багато рослин можна вирощувати. А родючою та поживною її можна буде назвати через пару сезонів за умови постійного збагачення та правильного догляду.

Виростуть у піску та глині: 6 овочів, які можна посадити на бідному ґрунті

Не всім щастить з чорноземом, комусь трапляється піщана, глиниста і кам’яниста земля, або ж пригнічена через неправильну експлуатацію. Однак це не привід засмучуватися, адже є шість овочів, які виростуть будь-де, пише today.ua.

УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS

Досвідчені городники виділили шість рослин, які дадуть добрий врожай у будь-якій землі.

Топ-6 овочів, які виростуть на бідному ґрунті:

Цибуля

Цибуля на перо росте навіть без належного догляду. Для цього знадобляться маленькі цибулинки, які можна знайти на ринку навесні. Зелену цибулю можна посадити разом з іншою зеленню. Вона є відмінним компаньйоном, який ще й відганяє шкідників.

Листові овочі

Листові овочі, такі як салат, кріп, рукола, шпинат та інша зелень (крім листяних буряків), дають перші плоди вже через місяць-два. При цьому із ґрунту рослини беруть мінімум поживних речовин. Головний секрет у вирощуванні зелені – частий полив.

Хрін

Хрін найневибагливіша рослина з усіх, яка чудово росте в тіні. Але треба враховувати, що хрін готовий придушити всіх своїх сусідів. Зазвичай цю рослину садять на відстані, обгороджуючи грядку дошками або шифером, який закопують на глибину до 50 см. Хрін дуже швидко розростається, і його досить складно вивести з городу, навіть якщо були посаджені лише два кущики.

Редиска

Редиска погано росте тільки в кислому ґрунті. А найголовніше – посадити рослину у правильний час. Зазвичай посів проводять відразу після того, як земля трохи просохне. Поливати потрібно помірно, а щоб не долали шкідники, у період вегетації рослину краще тримати під нещільною нетканкою.

Горох

Горох годує сам себе, його коріння добре отримує азот із навколишнього середовища. Садити рослину бажано у вологе середовище та систематично поливати з лійки із ситечком, щоб не вибити насіння. Зрілу рослину зрізають на рівні 2-3 см від землі, залишаючи коріння перегнивати, тим самим збагачуючи ґрунт азотом та органічними речовинами.

Кущова квасоля

Кущова квасоля невибаглива так само як і горох, але любить тепло. Найчастіше висаджують рослину в ґрунт у другій-третій декаді травня. На сім’ю із 2-3 осіб вистачить 2-3 стандартні грядки. До того ж стручкова квасоля – чудовий овоч для заморожування. За весь процес дозрівання квасолю поливають лише 2-3 рази, і вже в середині вересня рослина дасть гарний врожай. Спаржа так добре розростається, що працює як природна мульча, через що на грядці не з’являються бур’яни, а земля зберігається вологою навіть у спеку.