Українська компанія почала будувати у Польщі найбільший у Європі фруктовий завод

Група T.B.Fruit почала будувати у Польщі завод із переробки ягід та яблук, заявивши, що він буде найбільшим у Європі.

Про це повідомляється на сторінці компанії у Facebook.

Завод будується у польському Бжостовці Мазовецького воєводства.

За даними ЕП, вартість проекту — 40 млн євро.

З компанією T.B.Fruit більшість українців знайомі завдяки торговій марці “Галіція”. Власник — Тарас Барщовський.

Компанія виробляє концентровані соки. Загальна потужність переробних заводів T.B. Fruit сягає 1,2 млн тонн концентрованого соку на рік. Компаніє має завод в Молдові і два заводи в Польщі.

Заводи в Польщі переробляють не лише яблука, а й полуницю, малину, смородину, вишню, аґрус. Близько 90% виробленої продукції компанія експортує в інші країни.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали “УП. Кляті питання” та “УП. Off the record”

Головні новини

“Курку треба годувати”. Чи може Україна відкрити експорт для виробників зброї?

Грошей на закупівлю зброї у вітчизняних виробників не вистачає. Заводів більше, але нові потужності все частіше простоюють. Чи можливо тоді дозволити експорт зброї і чи немає альтернативних варіантів?

Ахметов, Веревський та Пінчук просять вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд – за, МВФ – проти

Попри заборону НБУ, урядовці дозволили великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки такого рішення не оцінили ні міжнародні партнери, ні Нацбанк.

На кордоні з Україною – висипають зерно, а з Білоруссю – вільний трафік. Як Польща купує російську агропродукцію

В той час, коли українська агропродукція блокується на кордоні, Польща сплачує сотні мільйонів доларів компаніям з Росії та Білорусі за насіння, олію та корми для тварин.

Найскладніша зима — попереду. Енергетика вимагає рішень

Які зміни необхідні енергосистемі, щоб пройти наступну зиму без блекаутів?

© 2005-2022, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

“Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

ЗМІ: скільки заводів Донбасу вивезли до Росії?

Чи можуть посваритися Польща й Україна, як реформуватиме економіку Володимир Гройсман, чому небезпечно змінювати конституцію та, яку частку промисловості Донбасу не контролює Київ – в суботньому огляді тижневиків.

“Тіні загиблих предків”

Як давноминулі і теперішні події можуть поставити під загрозу союз України і Польщі, розповідає “Дзеркало тижня” в статті “Тіні загиблих предків”.

Видання пише, що в польському законодавчому органі є два законопроекти про вшанування пам’яті кресов’ян – поляків, які проживали на території сучасних західних областей України, Білорусі й так званої Віленської області Литви.

В цих документах події Волинської трагедії 1943-1944 років кваліфікуються як “геноцид поляків українськими націоналістами”, пише газета.

Автор фото, Reuters

Очікується, що в червні один з документів схвалять польські парламентарі.

У Києві з цього приводу зростає тривога, адже для українців є неприйнятним “і визначення терміна ‘геноцид’, який використовується у двох законопроектах, і те, що поляки покладають однозначну колективну відповідальність за трагічні події 1943-1944 років виключно на українців – ОУН і УПА”, відзначає “Дзеркало тижня”.

Серед можливих наслідків ухвалення законопроектів – зростання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві і посилення антипольських настроїв в Західній Україні, пише газета.

“Як показує досвід Боснії і Герцеговини в 1990-х роках минулого століття, постійні безпідставні звинувачення політиками з різних етнічних груп одне одного в геноциді можуть спричинити реальний, а не вигаданий геноцид”, – підкреслює видання.

План Гройсмана

Тижневик “Новое время страны” аналізує програму дій уряду на 2016 рік, презентовану прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом в середині травня.

За словами експертів, попри суттєві переваги плану, він “далеко не досконалий” та виглядає позитивно лише у порівнянні з відповідними документами попередніх урядів.

Так, у плані Гройсмана, з одного боку, перелічені не лише цілі та ті, хто несе відповідальність за їх досягнення, а й результат, якого очікують. Та з іншого боку, у деяких випадках немає чіткого виміру результативності.

“Показником ефективності не можуть бути слова покращити, поглибити та розширити”, – цитує видання координатора громадянської платформи “Нова країна” Тараса Козака.

Пан Козак переконаний, що в документі немає жодних новацій, принаймні у галузі податків, реформи Державної фінансової служби та інвестиціях.

“Плани в них не дуже реформаторські”, – каже він.

Схожу думку висловлює і міністр агрополітики України Тарас Кутовий, за словами якого, у програмі відсутній ряд важливих для країни нововведень. Зокрема, посадовець зазначає, що у документі не згадують про повноцінний ринок землі.

А виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що у документі “залишилося багато води, безглуздих та неконкретних цілей або умов”.

Проте, автори програми, здається задоволені своєю роботою. “Начебто вийшло непогано”, – цитує видання одного з розробників плану Павла Кухту.

Зміни до Конституції: небезпечні ігри

Над “небезпечними іграми” зі змінами до Конституції під час збройного конфлікту на сході країни розмірковує “Корреспондент“.

Видання нагадує про запуск судової реформи, яку минулого тижня український парламент таки схвалив необхідною конституційною більшістю, та застерігає щодо можливих наслідків процесу.

“Таким чином опосередковано дали відповідь на питання: чи можна змінювати Основний закон в умовах війни чи ні. Тепер на черзі інші зміни, зокрема, надання особливого статусу ‘окремим регіонам Донбасу’. Проте є підстави вважати, що таким чином сепаратизм узаконять, шляхом внесення його до Конституції”, – пише тижневик.

Видання переконане, що зміни в частині децентралізації ухвалять найближчим часом, особливо, з огляду на те, що на цьому наполягають і в Москві, і в Брюсселі, і в Вашингтоні.

Автор фото, UNIAN

Спікер Ради Андрій Парубій вважає, що ухвалювати конституційні зміни з положенням про Донбас поки не будуть

І ці зміни відбуватимуться саме у “мінському форматі”, тобто відбуватиметься децентралізація з урахуванням особливостей Донецької та Луганської областей. Проте, яких саме особливостей, не уточнюють.

На думку експертів, децентралізація для України “неминуча”, вона є “запорукою виживання держави”. Однак є питання щодо того, в якому вигляді ці зміни втілять у життя, зазначає видання.

“Адже ми неодноразово ставали свідками того, як необхідне, важливе і корисне не втілювалося у життя або втілювалося у такому вигляді, що краще б ніхто нічого не робив”, – підсумовує “Корреспондент”.

Натомість спікер парламенту Андрій Парубій заявив у п’ятницю, що у Раді немає голосів за зміни до Конституції зі згадкою про особливості Донбасу.

Нові реалії Донбасу

Про нові реалії індустріального життя на Донбасі пише “Фокус“. Видання пропонує увазі читачів декілька точок зору на становище, в якому опинилися українські підприємства на непідконтрольних територіях.

“Особливість ситуації полягає в тому, що насправді ніхто не знає, котрий з Донбасів є справжнім. Істину доводиться шукати на перетині цих реальностей, які нерідко суперечать одна одній”, – пише тижневик.

За даними головного управління розвідки українського міністерства оборони, протягом останніх двох років сепаратисти взяли під контроль половину промислового потенціалу Донецької та 80 % Луганської областей. Окрім цього, обладнання 23-х “найбільш прибуткових та стратегічно важливих підприємств Донбасу” повністю або частково вивезли до Росії, переконує відомство.

Група “Інформаційний спротив” запевняє, що багато заводів Донбасу перетворилися на військові бази або майстерні з ремонту бойової техніки сепаратистів.

У групі компаній українського бізнесмена Рената Ахметова зазначають, що робота багатьох підприємств на сході України ускладнена через “колосальні пошкодження”.

А от згідно з інформацією проекту “Донбас: повний доступ”, який збирає дані з сепаратистських джерел, ситуація не настільки погана і “Донбас далекий від загибелі”.

“Ситуація в економіці окупованих територій не настільки катастрофічна, як її часто-густо представляють українські ЗМІ. Жителі ‘ДНР-ЛНР’ фактично сам на сам з собою та змушені якось виживати”, – цитує видання автора проекту Олексія Мацуку.

Огляд підготувала Служба моніторингу BBC.